Козирі російської пропаганди: професіонали чи відсутність мізків у людей

Підтримай IPnews

Успіх сучасних воєн залежить від двох факторів: озброєння та впливу на свідомість людей. Психологічна війна інколи навіть важливіша, ніж поставки надсучасної зброї чи супер професійна команда. Справедливо відмітити, що саме в цьому Росія набула успіху, якого світ не бачив з часів ІІ Світової війни. Які причини того, що це так ефективно на теренах цієї дикої країни?

Росія стала наступником і спадкоємцем традицій пропаганди СРСР. Досвід впливу на свідомість був дійсно гігантським, а грунт для подальшого розвитку – ідеальним. Кілька поколінь, вихованих на лозунгах, просто потребували продовжувати в тому ж стилі.

Як агресивна країна, Росія надалі продовжувала відточувати сокиру пропаганди в локальних військових конфліктах. Саме вона має безпрецедентний досвід в цій області, в той час, як в цивілізованому світі він здебільшого обмежується теоретичними знанням. Пропаганда в політиці, в соціальній сфері – це все відпрацьовано, а саме у військовій доктрині – лише теорія.

Стратегія “Троянського коня”

Ідейним натхненником доктрини “Троянського коня” є керівник Генерального штабу Росії Герасимов. За цією концепцією військові успіхи значно вищі там, де люди схильні вірити “пʼятій колоні”. Основна ставка до початку спецоперації був саме на це. Проте, сталася невелика, але фатальна помилка: населення України не так міцно “сидить” на теленовинах і підходить більш аналітично до побаченого чи почутого в ЗМІ. 

Завдячити російським невдачами перших днів повномасштабного вторгнення треба ЗСУ: буквально кілька годин впевненого протистояння змогли показати як росіянам, так і самим українцям, що армію РФ в Україні не чекали і їй не раді. Це нанесло удар по стратегії, яка працювала десятиріччями. 

Останні місяці довели, що Росія не може швидко змінити тактику, тому їй залишається лише одне: посилювати пропагандистський тиск. Але час в даному випадку грає проти: з кожним місяцем ефективність того, що не принесло результату одразу, стає все меншим.

“Мятєжевойна”

Ще один теоретик, який вважається ідеологом РФ у воєнній справі, це Месснер. Він ввів поняття “мятєжевійни” – це ситуація, коли немає цивільних і військових, всі ненавидять одне одного і воюють всі проти всіх. Саме в такій ситуації солдат РФ не  бачить в простих українцях людей, їх всіх треба знищувати. Це дійсно ефективний засіб, який набирає обертів дуже швидко.

Стратегія “повільного вогню

Це затяжні операції, які спричиняють швидке психологічне виснаження народу. Тактика призводить до повної нездатності підтримувати боротьбу і чинити супротив. Тому російський натиск в цьому напрямку буде ставати дедалі більшим. Як бачимо, навіть періодичні вимкнення електроенергії викликають глибоко пригнічений стан у людей.

Переосмислення війни

Зараз РФ потрібно пояснити, чому військові дії зазнають невдач на окремих напрямках. Пропаганда взяла перевірену тактику 1942 року, коли під німецькою окупацією були значні території СРСР: спочатку все повернути, а потім перемогти. Це постійно повторюють в ефірі “заслужені” пропагандисти Соловйов, Татарський та Холмогоров. 

Також треба пояснити, чому піддають масованим обстрілам цивільні обʼєкти, де гинуть мирні люди. Для цього відповідальність активно перекладають на владу самої України, яка “не здається спеціально, щоб більше людей померло”.

Також пропаганда діє на території самої України. Все більше “зради” закидують в ТГ-канали різних рівнів, навіть такі малочисленні спільноти, як ОСББ. Претензії і обурення спрямовані як на вище керівництво країни та армії, так і на місцеву владу. Інформаційні атаки проводять в ті ж строки, що й обстріли. Далі інформація розповсюджується хвилями вже без участі тих, хто її написав. 

Ще один механізм, який навіть допомагає ВСУ в потрібний час бути готовими до ескалації: за кілька днів до масованих атак в російському інформпросторі зʼявляється багато фото з пошкодженими інфраструктурними обʼєктами. Вказується, що це зробили ВСУ. Коли обстріли дійсно відбуваються, росіяни кажуть про провокацію і перекладення вини на “безгрішну” армію РФ. Росіяни з підвищеним почуттям справедливості дуже гостро реагують на це. До того ж, напередодні дискредитують “центри прийняття рішень”, а саме – українську владу, яка діє зовсім не в інтересах простих людей. Тому, боротьба з ними автоматично стає “допомогою” сусідньому народові: чим більше ракет і снарядів запустили, тим більше допомогли. 

Опір України

Основна причина того, що російська пропаганда не працює так, як працювала раніше в інших країнах, проста: тридцять років самостійності і поступове культурне відокремлення від РФ. За цей період між двома народами сталися значні зміни, які не врахували російські спеціалісти. Ймовірно, вони самі потрапили під дію своїх же наративів про “братський народ”, недооцінивши відмінність у сприйнятті політики людьми України і Росії. 

На відміну від неприкритої Путінської диктатури в Україні сталися дві революції і трансформація влади після правління Кучми. Російському народові про це поки годі й мріяти, а щоб не відчувати себе лузером, найпростіша і найпримітивніша тактика – знищити того, хто домігся більше.

Читайте також