Шахрайство під час війни: як розпізнати та убезпечити себе

27 Липня

12:53 2022

Підтримай IPnews

Фото: Відкрите джерело

Через війну багато українців втратили роботу, були вимушені переїхати в інші міста або країни без засобів до існування. Міжнародні організації почали допомагати людям та надавати фінансову підтримку. Однак, в Інтернеті з’явилися різні підозрілі сайти, застосунки, реклама, що гарантують гроші в обмін на особисті дані. IPNews розбиралися, як розрізняти шахраїв та як вберегти від них себе й рідних.

Форми шахрайства

Найбільш популярним видом шахрайства є фішинг. Назва походить з англійського fishing, що значить «риболовля». В Інтернеті «рибами» виступають користувачі, коли ж красиві сайти та обіцянки – це «крючок з блешнею». Тобто правопорушники під виглядом безпечного сайту, е-мейлу або застосунку виманюють у довірливих людей реквізити карток або особисті дані. Держспецзв’язку повідомив, що шахраї розсилають SMS-повідомлення внутрішньо переміщеним особам, в яких пропонують матеріальну допомогу. Для її отримання потрібно лише надіслати конфіденційну інформацію. Наприклад, зловмисники під виглядом допомоги від ЄС викрали в 5000 громадян України 100 млн. гривень. Жертви обману проходили опитування та записували свої реквізити. Ще українцям почали масово надходити повідомлення про те, що для отримання коштів з «Є-підтримки» треба перейти за прикріпленим посиланням. Насправді ж, як повідомив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, про надходження матеріальної допомоги на рахунки повідомляє банк, або повідомлення з «Дії». Однак, в таких сповіщеннях нема жодних посилань – лише текст про надходження грошей.

Також злодії можуть прикриватися благими намірами та ситуацією для ошукування людей. Так, Кіберполіція викрила жінку, яка ніби збирала гроші на протез для військовослужбовиці. Проте, насправді аферистка використовувала фото жінки, що зараз проходить службу в Демократичній республіці Конго й ніякого лікування не потребує. Більш того, чоловік на Вінниччині збирав кошти на медичне обладнання для госпіталю, але отримані гроші витрачав на власні потреби. Що цікаво, він створював фейкові сторінки в соціальних мережах та розміщував там справжні пости про благодійність, але замінював в них банківські реквізити на власні. Як і під час покупок в Інтернеті, не варто довіряти неперевіреним особам, які залишають тільки реквізити під постом або прикріплюють фотографії з Інтернету, замість зроблених самостійно.

Окрім того, є й додатки в онлайн-магазині Google Play на мобільних пристроях. В застосунку пропонується повернення податку на додану вартість (ПДВ) українцям одразу на картку. За словами бухгалтера-експерта Віктора Онищенка, право на відшкодування мають всі платники ПДВ, але ж ніяк не звичайні фізособи. До того ж, на перевірку на підставі даних, що зазначені в податковій декларації платника податків (камеральна перевірка) витрачається 90 днів, тому про швидке повернення грошей не може йти мови. Додамо, що в описі додатку не вказано жодної детальної інформації про проведення операції та ким буде здійснюватися «повернення ПДВ». Розробник програми також не має інших застосунків, окрім цього. Більш того, подібні повідомлення про компенсацію ПДВ почали ширитися й в соціальних мережах, зокрема у Фейсбук. Українцям пропонують отримати гроші від Єдиного компенсаційного центру повернення невиплачених грошових коштів, якого в нашій країні нема. Користувачів медіа «заманюють» постами, ніби зробленими відомими ЗМІ, як наприклад ТСН, та обмеженим часом дії.

Ще однією формою злочинства є афери з перевезенням біженців, або ВПО. Наприклад, чоловік з Київської області у квітні 2022 року розмістив оголошення в Телеграм-каналі про послуги перевезення людей. Дівчина відгукнулася на пропозицію та попросила його евакуювати свою матір з Маріуполя. Однак, після отримання передоплати чоловік не виконав домовленостей і зник. Такі зловмисники діють за однією схемою: розміщують оголошення про перевезення в соціальних медіа та просять передоплату. Тому ні в якому разі не можна погоджуватися на переказ коштів до виконання обіцяного.

Як убезпечити себе від шахрайських схем?

IPNews зібрали поради, як розрізняти подібні махінації в Інтернеті та як не стати жертвою аферистів.

Кіберполіція радить отримувати інформацію по фінансовим розрахункам лише з офіційних та перевірених джерел інформації.
Пильно передивляйтеся URL сайту, бо він може видавати себе за владний портал.
Не довіряйте неперевіреним людям, особливо в соціальних мережах.
Якщо є сумніви щодо благодійного посту, який розміщений на неофіційній сторінці, шукайте по ключовим словам в Інтернеті цю публікацію, або волонтерів – можливо зловмисник змінив реквізити на свої.
Просіть підтвердження про минулу допомогу, якщо це волонтери.
Користуйтеся перевіреними сайтами та послугами для допомоги, наприклад: функція «Добро» в Приват24, «Благодійність» в Монобанку, сайт Dobro.ua, Допомагаю.укр тощо.
Банки не просять переходити на будь-які посилання в СМС-повідомленнях для підтвердження нарахування коштів. Тому ніколи не переходьте за такими посиланнями.
Не відкривайте повідомлення від незнайомих та не переходьте за посиланнями, що закликають до якихось дій, наприклад підтвердження особистості, транзакції тощо.
Також варто міняти свій PIN-код та пароль хоча б раз на три місяці.
Заведіть окрему картку для Інтернет-розрахунків та отримання виплат.
Користуйтеся евакуаційними рейсами або безкоштовною допомогою волонтерів чи організацій, які вивозять людей автобусами, наприклад: евакуаційні автобуси від УГКЦ.
Якщо ви все ж бажаєте звернутися до платних перевезень, пошукайте відгуки про перевізника й не передплачуйте.
У разі якщо вас ошукали звертайтеся за допомогою до кіберполіції за цією поштою: [email protected] . Також варто заблокувати картку й повідомити банк.
Видаліть російське програмне забезпечення, бо воно може збирати дані українців. Заміну можна знайти на сайті https://replace-ru-with-ua.com/ .
Зробіть резервне копіювання важливих документів та даних з телефону або персонального комп’ютера. Ознайомитися з тим, як це зробити можна за цим посиланням: Support.google.