Екоцид в Україні: як росія вбиває українське довкілля війною

Фото: Reuters

Війна завдає величезної шкоди не тільки інфраструктурі та людям, а й екології. Через дії російських військових потерпає природне середовище України, що, своєю чергою, становить небезпеку як для тварин, так і для людей. IPnews розглянули, які наслідки для екології вже спричинила війна, розв’язана росією.

Повномасштабна війна, яку 24 лютого російська федерація розпочала проти України, є наймасштабнішою у Європі з часів Другої світової. Вона вже принесла нашій країні матеріальні збитки на суму близько 600 млрд доларів. Окупанти щодня обстрілюють наші міста та вбивають мирне населення, руйнують житлові будинки, лікарні, торгові центри. Знищується також промислова інфраструктура – заводи, фабрики, підприємства тощо.

Проте ще одною жертвою цієї війни є природа. Війна порушує функціонування всіх природних систем життєзабезпечення. Через інтенсивне застосування військової техніки, руйнування інфраструктури та техногенні катастрофи у повітря потрапляє дуже багато шкідливих речовин, через що страждають і люди і тварини. Як повідомив міністр захисту довкілля і природних ресурсів Руслан Стрілець, збитки навколишньому середовищу вже перебільшують 200 млрд гривень.

Поняття «екоциду»

У 1970 році термін «екоцид» ввів біолог і біоетик Артур Галстон. Загалом, цей термін можна визначити як процес руйнування навколишнього середовища або екологічний вплив природними засобами чи діяльністю людини. Застосування хімічної зброї теж може бути розцінене як екологічний злочин, у випадку масованого негативного впливу на природу. Але якщо такого впливу не має, це кваліфікується у міжнародному праві не як екологічний, а як військовий злочин.

Проте, ООН досі не визнала екоцид злочином, який має підлягати міжнародному покаранню. У 1976 році було схвалено Конвенцію про модифікацію довкілля (ENMOD), яка забороняє будь-яке використання методів модифікації довкілля як засобу ведення війни. І Україна, і росія є учасниками та підписантами цієї конвенції.

Екоцид в історії світу та України

Історія знає багато прикладів злочинів проти природи. Так, під час В’єтнамської війни американці застосовували суміш речовин під назвою «Agent Orange». За допомогою авіації, військові розпиляли хімікати над непролазними джунглями, щоб спричинити випадання листя. Пізніше виявилось, що складники цього хімікату спричиняють мутації у людей, які з ним контактували. Цікавим є і той факт, що «Agent Orange» був розроблений на основі дипломної роботи Артура Галстона, автора терміну «екоцид».

Під час війни у Перській затоці сталися так звані Кувейтські нафтові пожежі. Спочатку, військові Іраку відкрили засувки термінала у місті Ахмаді, через що величезна кількість нафти потрапила до Перської затоки та Світового океану. Потім вони підірвали від 800 до 1000 нафтових свердловин, пожежі від яких гасили 258 днів. Через горіння нафти, люди та тварини зазнали великого впливу токсичними речовинами.

Сучасна українська історія теж має приклади, коли бойові дії наражали на небезпеку навколишнє середовище. У 2015 році окупаційні війська обстрілювали Авдіївський коксохімічний завод. Був величезний ризик потрапляння аміаку у ґрунт та річки, що спричинило б екологічну катастрофу у всьому регіоні. На щастя, катастрофи так і не сталося. У квітні 2022 році війська російської армії також обстрілювали територію цього заводу, чим знов створювали ризик екологічної катастрофи.

Російсько-українська війна

Пожежі в зоні ЧАЕС. Фото: Інтерфакс.

За майже 3,5 місяці війни довкілля України зазнало величезного збитку. ГО Екодія станом на 5 червня зафіксувала 277 випадків потенційної шкоди довкіллю, найбільша кількість з них у Луганській та Харківській областях – 39 та 35 випадків відповідно.

Існує величезна кількість ризиків негативного впливу на природне середовище, від лісових пожеж до масового вимирання тварин. Така ситуація сталась на Чорнобаївській птахофабриці, де через обстріли було перерване електропостачання та можливість годувати курок. Через це, близько 4 мільйонів птахів померли. За словами вже ексомбудсменки Людмили Денисової, працівники фабрики заховали птахів без ризику потрапляння отруйних речовин у ґрунт та ґрунтові води.

Великою проблемою також є горіння нафтопродуктів та інші токсичні викиди. Так, 27 лютого підірвали нафтобазу в селі Крячки. Наступного дня була підірвана база в Охтирці. 3 березня сталась масштабна пожежа резервуарів з пальним. Загалом, за даними Київської школи економіки на 10 травня поточного року, російські військові зруйнували 27 нафтобаз на загальну суму 227 мільйонів доларів.

3 березня у селі Чайки був пошкоджений склад з пінополіуретаном, що становить небезпеку кислотних дощів. 21 березня на підприємстві Сумихімпром стався викид аміаку. Двічі, 5 та 9 квітня була пошкоджена цистерна з азотною кислотою у місті Рубіжне, що становило небезпеку опіків у людей та тварин.

Велика загроза сталася через лісові пожежі на Херсонщині. На початку травня близько 800 га лісів палало, а російські військові забороняли їх тушити. Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України 5 травня повідомляло, що загальна площа лісових пожеж становить 1754 га.

Особливої уваги заслуговують дії окупантів, які можна охрестити «ядерним тероризмом». 24 лютого окупанти захопили Чорнобильську АЕС, яку контролювали до 31 березня. Тримавши персонал станції фактично в заручниках, вони змушували їх працювати тижнями без відпочинку. Також, військовою технікою вони знімали верхню частину ґрунту, через що радіоактивні сполуки підіймались у повітря. Поблизу станції, військові рф влаштували склад з боєприпасами. Якби стався вибух, це призвело б до незворотних наслідків.

Рятівники гасять пожежу на ЗАЕС. Фото: ДСНС

Запорізьку АЕС окупанти захопили 4 березня та досі контролюють її. Під час штурму, військові зруйнували одну з будівель учбово-тренувального центру та влучили в перший енергоблок станції. Хоча він і перебував на ремонті, через його зруйнування міг статись викид ядерних речовин. Наразі, на території ЗАЕС перебуває близько 500 окупантів, велика кількість техніки та вибухівки.

Які будуть наслідки?

Людмила Циганок, президентка Профспілки екологів ПАЕУ вважає, що війна в Україні  призведе до масштабного впливу на всю екосистему країни. «Вони спричинюють порушення рельєфу, руйнування ґрунту, забруднення та отруєння повітря та води, знищення рослинного та тваринного світу», — затверджує екологиня. Вона також вважає, що війна створює велику катастрофу для всього континенту.

Такої ж думки дотримується і Руслан Стрілець, Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України. «Війна в Україні, це не лише втрати для нашого довкілля, адже всі екосистеми пов’язані» — висловився міністр на «Зеленому тижні ЄС 2022». Він також наголосив, що будь-який злочин проти природи, скоєний росією – це проблема всього світу. «росія мусить дорого заплатити за скоєне», — додав міністр.

Павло Фролов

Читайте також: Моральний стан під час війни: як залишатись у тонусі та де можна отримати безкоштовну психологічну допомогу

Хочете бути в курсі останніх подій в Україні та у світі, слідкуйте за нами у Фейсбук та на каналі Telegram

Читайте также