Складнощі у відносинах України і Польщі

Підтримай IPnews

Поляки з початку війни першими надали руку допомоги українцям. Проте, час іде, і старі образи знову впливають на поверхню, викликаючи напруження в суспільстві. У польских пабліках все частіше зʼявляються дописи про те, що на когось з українців здійснено напад, вживають погрози   і фізичну силу. В чому причина претензій і з якого часу вони почалися?

Суспільна памʼять

Дехто вважає, що суть становлять претензії з приводу Волинської різні. Така політична недалекоглядність притаманна багатьом людям, які знають історію, проте не здатні до аналізу. В 30-40 роках минулого століття українці і поляки заплатили за це тисячами жертв з обох сторін. Вже в той момент запобігти катастрофі було важко. А до того?

Ще з ХІХ ст. було кілька шляхів до компромісу, проте тогочасні політики не використали їх. Треба зважати на те, що історія обої держав тісно перепліталася, навіть Річ Посполита повстала такою великою і могутньою саме при підтримки української шляхти. 

Обʼєднані польські і руські землі боронилися проти тевтонського ордену, татар, московитів, і це було ефективно. Але існувало і слабке місце: ні польська шляхта, ні українське панство не враховувало інтересів “нееліти”. 

Врешті-решт, коли настав час вибору між новим союзом з Росією або Польщею, вибір було зроблено на користь Росії. Основні причини для цього були такі:

  • релігія;
  • спільність традицій;
  • гнучкість політики Московії;
  • байдужість польської влади до потреб українців.

Політична короткозорість Польщі не лише штовхнула Україну у бік прірви, але й привела до пізніших проблем у вигляді трьох фатальних поділів самої Речі Посполитої. 

Впродовж ХІХ століття обидві країни перебували у підлеглому стані, входили в склад імперій, що не враховували їх інтереси, проте все одно не стали союзниками через взаємну недовіру. Це призвело до відкритих конфронтацій. 

У ХХ столітті були короткочасні періоди спільних дій з УПА або Крайовою Армією проти Радянських військ, але в 1943 році сталася справжня трагедія, яка привела до охолодження відносин аж до цього року. 

Що ж змінилося тепер:

  • Польща розуміє,що таке – тоталітарний тиск Росії, тобто, спільний ворог чітко визначений;
  • єдиний зовнішньополітичний напрямок розвитку.

Чи є спільне майбутнє

Якщо раніше Україна і Польща могли дозволити собі “гойдалки”, то зараз урядам зрозуміло: несприймання спільного курсу фактично ставить хрест на існуванні обох держав. Декотрим полякам здається, що вони просто безкорисно допомагають сусідові, особливо на фоні популістичних заяв Президентів, які скеровані до загалу. Насправді, в політиці є лише вигода і перспективи. Наразі Польща і Україна залежать одна від одної, тому звернути з цього курсу не зможе жодна з них.