Шахраї в Італії наживаються на біженцях з України
Емігрантка Наталія Невалена реалізувала цілу низку «схем» з викачування грошей з українських біженців та бюджету Італії.
Повномасштабне вторгнення Росії в Україну викликало небачене раніше піднесення волонтерського руху в усьому світі. Але й, на жаль, привернула увагу різноманітних нечистих особистостей. Адже біженці це легка мета. А прикинутися волонтером це найпростіший доступ до біженців, гуманітарної допомоги тощо.
Так і міркувала собі Наталія Невалена, коли дізналася, що регіон, де вона проживала, прийматиме біженців з України. Постійної роботи вона не мала, а бажання жити добре було.
Уряд України домовився з Італією про відкриття регіону Абруццо для прийому біженців із України. Було запущено державні програми, активізувалися місцеві та міжнародні благодійні організації.
Наталія прожила в Італії близько 20 років і мала певне уявлення про те, як усе влаштовано у країні. Відправною точкою махінацій став готель за кілька кілометрів від моря Apulia Europe Garden Club Eco&Sport Resort, де Наталя домовилася про розміщення біженців.
Схема була нехитра. Уряд Італії компенсував проживання та харчування біженців на суму близько 2 тисяч євро на місяць на одну особу. На номер 4-5 чоловік це вже 10 тисяч. Помножити на номерний фонд готелю і йдеться вже про солідну суму. Готель отримує 100% заповненість та компенсації, а Неваленній залишається лише замкнути усі процеси на собі.
Для того, щоб більшість суми перекочувала в кишеню, потрібно економити. І найпростішим є харчування. У потрібних місцях, представляючись то волонтером, який їх пощастить великій кількості біженців, то заступником мера Наталія їх отримувала безкоштовно. Але біженців годували якимись простроченими продуктами, сухпайками незрозумілого походження, які могли видати на 5 осіб.
Багато хто не витримував такого харчування і їхав. Не лише з готелю, а й з Італії в принципі.
Але для Неваленної це не було проблемою. Завозили нових біженців, а за документами продовжували рахуватися і за них продовжували приходити гроші. Тож для неї від’їзди були навіть вигідні. І так почали з’являтися нові й нові «схеми» заробітку на біженцях.
Потім Невалена домовилася з ще одним готелем у горах. Не погодився з нею лише кухар, який відмовився годувати біженців помиями та звільнився. Готувати біженцям довелося самим. До найближчого магазину 20 км по гірському серпантину.
Наталю і це не хвилювало. Адже тепер вона ще й заробляла на біженцях — брала за поселення в готель біля моря по 500-600 євро. А якщо грошей не було, то їдьте у гори.
Не обійшла стороною Наталя і можливість отримання біженцями документів перебування у країні (пермессо). У цьому їй допомагала ще одна псевдо-волонтер – перекладачка Аліна з Квестури. Для отримання документів потрібно було заплатити чи загрожували кілометровими чергами по 2-3 місяці.
Оскільки у багатьох біженців не було грошей, то й тут Наталя Невалена знайшла як на них заробити завдяки Марині Чапни, яка приїхала як біженець. Було створено кооператив, через який Невалена направляла людей на роботи спочатку на території готелю. Їй заходила повна сума за виконані роботи, а біженці отримували мізерні зарплати готівкою.
Не погребувала Невалена і заробітком на дітях. На території готелю Apulia Europe Garden Club Eco&Sport Resort нібито було організовано табір для українських дітей «Парадіз». Хоча готель не призначений для поселення великої кількості дітей та не відповідає стандартам для цього.
З української сторони їй було залучено Миколу Онищенка (формального власника табору та асоціації «Український культурний центр») та Владислава Багинського, який знаходиться в базі «Миротворця» (Центр дослідження ознак злочинів проти національної безпеки України, миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку).
Багінський з Онищенком в Україні продавали тури для дітей у нібито табір для творчості, до того ж за солідним цінником. А до Італії вони приїжджали як біженці, і Невалена отримувала компенсацію від держави. Діти приїжджали і виїжджали, а, за документами, вони значилися в таборі постійно.
Але нескінченно цей фарс триває не міг. У готель приїхала перевірка UNHCR OOH (Агентство ООН у справах біженців), а в готелі дітей не було.
Вибухнув грандіозний скандал спочатку тому, а потім почали розкриватися й інші «схеми» Неваленної.
Хоча вона і продовжувала спроби викрутитися, щоб уникнути відповідальності і не позбутися незаконних заробітків. UNCHR створили у месенджері Telegram чат, щоб детальніше поспілкуватися з біженцями. Туди додалася і Наталія Невалена, представляючись уже членом UNCHR.
Представники UNCHR відреагували дуже коректно:
«…У Абруццо немає жодних колег UNHCR, а візит був організований у співпраці з Міністерством внутрішніх справ, без залучення Наталії Неваленної чи будь-кого».
Зараз біженців розселяють по інших готелях і коли процес буде завершено, займуться і учасниками незаконних «схем» викачування грошей з біженців та отримання компенсацій від держави, з передачею зібраних матеріалів до правоохоронних органів. Розуміючи це Наталія Невалена відчайдушно пише скарги та оббиває пороги всіх можливих інстанцій. Ким вона там представляється і які фантастичні історії розповідає, поки не знаємо, але в цьому не сумніваємося, враховуючи вищевикладене.
Наше завдання все це зафіксувати, щоб Наталія Невалена понесла заслужену відповідальність, де б вона не намагалася втекти. В Італії, в Україні чи деінде. Цілком може опинитися і в базі «Миротворця» поряд із Владиславом Багінським.
