Консул Румунії Микола Удяньский є членом ОЗУ “Залютінські”
Підтримай IPnews

Чому статус почесного Консула Румунії в Харкові має член організованого злочинного угруповання Микола Удяньский питає у своєму блозі волонтер Георгій Тука.
Пост-питання до міністра закордонних справ Андрія Сибіги. На фото чоловік зліва – Леонід Мітров, лідер одного з найкривавіших українських ОЗУ “Залютинські”, затриманий у Франції у липні цього року. ОЗУ грабувало, викрадало, катувало – спочатку в Україні, потім, з 2022 року – у Франції. Чоловік зправа – почесний консул Румунії в Україні Микола Удянський. На відео в коментарях – Удянський і Мітров на якомусь “сходняку” у Ніцці. У мене питання до Андрія Сибіги: що на дипломатичній посаді робить людина, пов’язана з організованою злочинністю?


Пост супроводжується відео “консула” безпосередньо з “консульства”, яке аж ніяк на дипломатичну установу не схоже. І люди в кадрі явно до дипломатії відношення не мають. До речі, все це грубо порушує положення МЗС про почесних консулів іноземних держав в Україні та консульські установи. Згідно з яким, приміщення консульств не повинні використовуватися в цілях, не сумісних із виконанням консульських функцій. Тут жодними консульськими функціями і не пахне.
Але це ще не весь сюр. Не повірив своїм очам, але почесного консула захищає Михайло Чаплига. Нагадаю, фігурант Реєстру зрадників, скандальний блогер-втікач, який назвав війну росії проти України “спеціальною воєнною операцією”, а удари по росії — тероризмом. І так далі. Підтанцьовка Шарія, коротше. Чаплига теж вимагає від Сирського сказати “вєскоє слово” на захист “почесного консулу”.


Звісно, інститут почесних консулів дещо декоративний. І, на жаль, притягує аферистів, бо надає імунітет. І цими посадами – торгують. І, схоже, тут саме той випадок. Бо професія “консула”- “криптовізіонер”. І навізіонерив він своїми проектами, наприклад, “Єдинаркоін“, на десятки мільйонів доларів. А от невдячні клієнти цих проектів вважають їх мережевим маркетингом, фінансовими пірамідами, коротше, спамом. І так само вважають і правоохоронці. І ось тут і потрібна посада почесного, прости Господі, “консула”.
І ось тут з’являються потреби у послугах таких людей, як згаданий бандит Леонід Мітров та його ОЗУ. Як силове крило бізнесу.
Все це зрозуміло. Незрозуміло тільки, до чого тут держава Україна? І чому українці зараз, під час війни мають терпіти цю люту дичину, кадирівщину і відвертий криміналітет, нехай і на почесних, але державних і дипломатичних посадах? Чи може Сирському та послу Румунії варто почути “почесного консула” та захистити його? Гадаю, що ні. Українці не люблять бандюків на державних посадах, Янукович підтвердить. І досвід продажу державних постів, тим більше, під час війни – це ганьба і треш. За таке треба карати. Розслідувати і жорстко карати.
Тож хочеться поставити незручні питання колишньому міністру Кулебі: “Почем опиум для народа?”. Сам допетрав чи Єрмак доручив? А нинішньому міністру Андрію Сибізі хочеться побажати успіхів у роботі, зокрема в очищенні війська “почесних консулів” від пройдисвітів, які “визначають долю отримання “Петріотів” Україною.