Чи зануриться Україна в темряву

Друга половина осені ознаменувалася тим, що російське керівництво розпочало фазу атак по обʼєктам інфраструктури. В політичних колах це одразу отримало назву “війни з вітряками” по Сервантесу. Сучасний “Дон Кіхот” офіційно оголосив обраний курс ще наприкінці серпня – на початку вересня.

Така тактика насправді є дуже дієвою і може стати переломним моментом у цій війні. Але чи стане?

Щоб відповісти на це питання, треба розібратися з деякими моментами.

Локалізація

Традиційно найбільший натиск відчувають схід та південна частина України. Тут критичні обʼєкти інфраструктури страждають майже щодня. Наразі найбільші ризики несе можлива атака по ГЕС Дніпровського каскаду, які знаходяться в Вишгороді, Каневі, Світловодську, Запоріжжі, Камʼянському та Новій Каховці. Окрім посилення енергетичної кризи це може призвести до жахливих втрат серед цивільного населення через затоплення великих територій.

Але з кожним тижнем географія атак енергетичних обʼєктів все більше поширюється в центральні за західні області, не залишаючи бази для гарантованої стабільної роботи енергетики.

Які цілі?

Інститут вивчення війни (ISW) зазначає, що верхівка Росії з надією чекає початку справжніх зимових холодів, щоб побачити, чи продовжить Європа підтримувати протистояння України під час збільшення потреби кожної країни в енергоресурсах.

Треба розуміти, що з морозами і з потребою в тотальній економії політики ряду європейських країн можуть стрімко втрачати свої рейтинги і підтримку своїх виборців. Ніщо так не впливає на думку електорату, як погіршення у побутовій сфері, і Путін знає про це не гірше всіх політичних персон світу.

Ще одна ціль – підрив морального духу самих українців. Країна, що занурилася в пітьму, це дійсно важко. Відсутність електроенергії і холод в приміщеннях ставлять під удар всі найважливіші сфери життя, починаючи з освіти для дітей чи дистанційної праці і закінчуючи банальною можливістю приготувати собі їжу. З огляду на такі ризики потік евакуйованих українців за західні кордони країни не вщухає.

Витрати

Тим не менш, потрібно памʼятати, що тактика стратегічного руйнування енергосистеми України – задоволення не з дешевих. Навіть Росія, яка не шкодує фінансів на воєнну галузь, колосально виснажується після кожної серії атак. Тільки 31 жовтня вартість ракет становила від 400 до 700 млн доларів.

Було випущено біля 50 крилатих ракет. Силами ППО збройні сили знешкодили 44 з них, тобто цілей досягнули лише 6. Таким чином собівартість одного поцілення становить приблизно 67 – 117 млн доларів.

Ефективність

Відновлення подачі електроенергії енергетичної наразі триває від декількох годин до доби. Запаси матеріалів на складах, які потрібні для екстреного повномасштабного ремонту, майже вичерпано. Проте європейські країни вже висловили негайну готовність постачання всього необхідного в повному розмірі.

Результати 

Що стосується морального духу українців і їх небажання йти на компроміс із Росією, то тут спостерігається лише зміцнення позиції, яка панувала в кінці лютого 2022 року. Західні і європейські політики теж не змінюють риторику. Дедалі більше цілому світові стає зрозуміло, що момент для дипломатичного вирішення цього найбільшого за останні 70 років воєнного конфлікту не наступив.

Попереду Україну чекає не просто відновлення, а повна зміна енергетичної системи. Але такі заходи розпочнуться лише по закінченню військового стану на теренах країни. До того моменту доцільна лише підтримка безперебійного функціонування. Це одинаково важливо як для холодних місяців, так і для продовження роботи промислових обʼєктів після зими.