“Сумую за можливістю вибору”: випускниця розповіла про реалії окупованого Мелітополя

Однією з тих, хто переживав захоплення окупантами Мелітополя, була Катерина (ім’я змінене з метою безпеки). У неї не було випускного, національний мультипредметний тест складати не буде і тепер думає над тим, щоб подавати документи на вступ до кримських вишів замість Харкова, про який вона мріяла останні 3 роки. Дівчина розповіла “Українській правді” як для неї почалася повномасштабна війна та як живе її рідне місто сьогодні.

Початок повномасштабної війни: окупація міста, паніка та випадки мородерства

Катерина згадує, що про початок повномасштабної війни її сповістила подруга телефонним дзвінком, проте вона спочатку не повірила.

Дівчина розповіла, що в той день люди масово кинулися купувати хліб та медикаменти. Біля банкоматів та автозаправок були довжелезні черги.

Тоді ж у місто зайшли російські військові. Катерина стверджує, що не бачила у місті військових ЗСУ, а поліцейські напередодні вторгнення написали рапорт на звільнення. Як з’ясували згодом, 35 поліцейських Приазовського відділу поліції Мелітопольського району перейшли на бік ворога, назвавши себе “народною міліцією”.

“Деякий час у місті не було світла та води. У селі, яке постраждало від обстрілу у перший день, 5 днів не було води, світла. 25 лютого у місто заїхало найбільше техніки. А я ще й живу на виїзді з міста, то біля мого дому було велике скупчення техніки. Того ж дня я вперше сховалася у підвал”, – згадує дівчина.

Коли люди побачили, що місто фактично ніхто не охороняє, почалися мародерства.

“Люди з села їхали до міста грабувати. Виносили усе: побутову техніку, золоті прикраси. У нас був магазин Apple – його люди рознесли. У мене біля дому “АТБ” – звідти люди візками вивозили усе. Якби люди не мародерили, то запасів їжі вистачило б на місяць, якщо не довше”, – розповідає дівчина.

За її словами, зараз ситуація з продуктами покращилася, овочі і фрукти стали більш доступними. Їх постачають місцеві фермери з району. Хлібобулочну та молочну продукції теж виробляють у місті. Також почали завозити ліки, щоправда, із тимчасово окупованого Криму. Звідти привозять й інші продукти.

Життя під час окупації: черги в банкаматах, впровадження російських рублів та сім-карт

Катерина розповіла, що в банкоматах завжди величезні черги. Люди не можуть вивести готівку. Термінали не працюють, а треба платити готівкою.

“Бабуся розповідала, як її знайома записалася у чергу якоюсь 2000-ю, щоб отримати готівку з банкомату. А у березні кількість людей у черзі була більше 8000. Тепер у нас у місті є готівка під відсоток. Хочеш зняти 1000 грн – 5% за те, що ти виводиш ці гроші. Раніше було 10%, але згодом знизили”, – каже дівчина.

В обігу вже з’являлися російські рублі. За словами Катерини, гривню перестали завозити, а у місті відкрили новий російський банк. Також тут почали вводити російські сім-карти.

Життя під час окупації: викрадення людей та проблеми з навчанням

Ще наприкінці квітня мер тимчасово окупованого Мелітополя Іван Феодоров почав говорити, що у місті почастішали випадки викрадень людей.

“Нещодавно викрали батька мого знайомого. До них додому просто прийшли незнайомі, забрали техніку (телефон його, мами і батька, ноутбук) і самого батька”, – переповідає дівчина. 

За словами Катерини, ймовірна причина його викрадення – контакти із працівником СБУ.

Дружина цього викраденого чоловіка ходила до комендатури і питала, чи знають вони, що з її чоловіком, а вони їй: “Не хвилюйтеся, усе гаразд.” Так, куди його забрали – невідомо, бо зв’язку з ним немає.

У Мелітополі навчання у школах офіційно закінчилося 2 травня. Катерина вже отримала табель з оцінками. Вона каже, що попри окупацію, у місті були школи, які відновлювали навчання та продовжували роботу в очному режимі. З її слів, там відбулася серйозна кадрова зміна, а директори шкіл, які написали заяву на звільнення, все одно продовжують роботу. У школах навчання відбувалося за українською програмою та без змін.

Попри окупацію, дівчина продовжувала готуватися до написання національного мультипредметного тесту разом з репетиторами та на курсах, однак не буде складати цей іспит через неможливість виїхати з міста. Вона мріяла вступити у Харківський юридичний університет ім. Ярослава Мудрого.

Однак зі вступом до Харкова є труднощі: якщо складати спрощене ЗНО – потрібно виїхати до Запоріжжя, оскільки на окупованих територіях тест скласти неможливо. Але їхати під обстрілами їй не дозволяють.

Дівчина розповіла, що тато планував їхати на заробітки, щоб заробити їй на навчання. Зараз він втратив роботу, тому грошей для навчання немає. Однак МОН запевняє, що студенти-контрактники будуть звільнені від оплати за навчання.

“Дуже хочеться гуляти без поглядів “зелених чоловічків”. Сумую за можливістю вибору. Зараз його набагато менше. Вірте в краще. Тут можна вставити цитатку “contra spem spero” – це буде влучно”, – підсумовує дівчина.

Читайте також: У запорізьких музеях провели екскурсії присвячену Дню державності (Фото)

Хочете бути в курсі останніх подій в Україні та у світі, слідкуйте за нами у Фейсбук та на каналі Telegram