Стамбульська конвенція: що це таке та як Україна зможе її ратифікувати

Фото: LIGA.net

Президент України Володимир Зеленський 18 червня вніс до Верховної Ради законопроєкт про ратифікацію Стамбульської конвенції. Закон має бути розглянутий 20 червня на засіданні парламенту. IPnews розібралися, що ця конвенція значить для України й світу загалом, а також які є шляхи для її ратифікації. 

Конвенція Ради Європи про запобігання насильству жінок і домашньому насильству, відома як Стамбульська конвенція – це міжнародна угода Ради Європи, яка була відкрита для підписання 11 травня 2011 року в Туреччині. Станом на 2018 рік, конвенцію підписали 45 країн. Україна також її підписала, але не ратифікувала.

Спроб зробити це було декілька, але жодна не була вдалою. Одна з таких спроб була 14 листопада 2016 року, але більшість депутатів тодішнього скликання Верховної Ради не захотіли розглядати ратифікацію через те, що вона «містить норми, які не прийнятні для українського суспільства та української духовності». Також суттєву роль відіграє слово «гендер», яке зустрічається у тексті конвенції. Українські законодавці вважали, якщо ці терміни внести до вітчизняного законодавчого поля, то це з часом може викликати підміну «звичного поняття біологічної статі» і сприяти пропаганді одностатевих шлюбів.

24 лютого 2020 року на сайті президента було оприлюднено петицію із закликом ратифікувати Стамбульську конвенцію, яка набрала потрібну кількість голосів (25 000). Тоді Володимир Зеленський мав внести на розгляд ВР проєкт закону «Про ратифікацію Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами», чого не сталося. Після цього 24 листопада 2021 року активістками громадської організації «Марш жінок» було оприлюднено ще одну таку ж петицію, яка також набрала потрібну кількість голосів.

Здавалося б, що в Україні існує закон «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Але, за словами координаторки Громадської ради з гендерних питань при МФО «Рівні можливості» Лариси Кобелянської, однією з головних цілей ратифікації Стамбульської конвенції – підтвердження свого вибору європейських цінностей, що може призвести Україну до набуття повноправного членства у ЄС. Це є для нас дуже потрібним, особливо зараз, після наступу росії на Україну. Також про актуальність ратифікації конвенції у наш час зазначають у громадській організації «Марш жінок», адже це поборює архаїчні уявлення про нормальність домашнього насилля, властиві російському суспільству.

Як зазначається у пояснювальній записці законопроєкту, мета ратифікації конвенції «імплементація в законодавство України міжнародних стандартів у сфері запобігання та протидії насильству щодо жінок і домашньому насильству». Також там говориться про те, що ратифікація сприятиме підвищенню політичного іміджу України на міжнародній арені, що вкотре доводить, що ця подія позитивно сприятиме на євроінтеграцію України.

Крім того, документ передбачає механізми захисту не тільки жінок, а й чоловіків, інших членів родини, людей похилого віку, людей з інвалідністю.

«Фактично згадка «гендеру» є єдиною перепоною для ратифікації. Головні противники – це релігійні організації, а також консервативні народні депутати. Зрозуміло, що є багато мажоритарників, для яких релігійні громади відіграють велику роль», – пояснює Європейській Правді депутатка Євгенія Кравчук, що є однією з прибічниць ратифікації.

Як в Україні можуть ратифікувати Стамбульську конвенцію?

Загалом, якщо країни, які не визнають одностатеві партнерства, могли б замінити усі згадування слів «гендерні ознаки» на «жінок» — це взагалі ніяк не змінило б суть та зміст документа. Але конвенцію змінити не можна, також її не можна ратифікувати з вийнятками. Але варіанти все ж є.

Цікавим шляхом у 2018 році пішла Хорватія. Противники конвенції зазначали, що документ «відкриває шлях для введення транссексуалів або трансгендерів як окремих категорій». Тож, щоб заспокоїти противників, уряд ухвалив окрему заяву щодо ратифікації, де йдеться про те, що конвенція не спричинить зміни правового визначення шлюбу (йдеться про шлюб між чоловіком та жінкою) в країні.

Україна може піти ще далі, знайти ще якийсь «творчий шлях» та стати прикладом для інших держав.

Таку ідею підтримують також українські парламентарі, які брали участь у сесії ПАРЄ, президент якої підтримує такі «творчі підходи».

«Якби ми отримали сигнал, що можна ратифікувати конвенцію з роз’ясненням чи зауваженням, що «гендер» стосується лише статі, а не соціального конструкта – це б нам дуже допомогло. Адже мета конвенції – це захист жінок, у тому числі від домашнього насильства, і це не вимагає запровадження інших гендерів», – пояснила Євгенія Кравчук.

Єлизавета Корхова

Читайте також: Замовили шашлики: у Херсоні окупанти чекали на замовлення, але отримали автоматну чергу

Хочете бути в курсі останніх подій в Україні та у світі, слідкуйте за нами у Фейсбук та на каналі Telegram

Читайте также