Продовольча криза в Україні й світі: чи загрожує нам голод?

Фото: Depositphotos

Після початку війни в Україні постало питання про продовольче забезпечення країни та можливий дефіцит продуктів. Російські ЗМІ почали поширювати фейки про початок голоду в Україні, про продаж зерна в обмін на зброю тощо. IPnews розбиралися, чи загрожує Україні голод через російських загарбників, їхні спроби зірвати посівну кампанію та руйнування логістичних шляхів.

 

Вплив на українське продовольство

Військова агресія росії проти України вилилася у серйозні проблеми з продовольством. Через війну, в цьому році Україна втратила близько 25% посівних площ. Також, було завдано збитків господарству нашої країни на 4,3 млрд доларів США. Найбільше постраждали сільськогосподарські угіддя та техніка, що дуже погано позначилося на зборі врожаю й роботі на полях. До того ж через російську агресію та обмеженого доступу на ферми гинуть й свійські тварини: оцінна вартість загиблих тварин складає вже близько 136 млн доларів. Техніка вивозиться окупантами та продається в інші країни, зокрема, в чеченську республіку. Однак, заступник директора навчально-наукового центру «Інститут аграрної економіки» Олександр Нечипоренко вказує, що окрім військових ризиків, є проблема дефіциту добрив, паливно-мастильних матеріалів, обмеженого обсягу насіння різних культур, неможливості отримати доступних кредитів тощо.

Більш того, однією із завад для збирання врожаю є й те, що багато засіяних полів можуть бути заміновані, або мати нерозірвані снаряди. Згідно з даними ГО «Асоціація саперів України», орієнтовна площа бойових дій складає 10,8 млн га. Середній відсоток від цієї площі – 44,79%. Так, національна агропромислова група Agricom Group, зараз може обробляти десь 8 га землі у Житомирській області. А врожай пшениці на Чернігівщині вони навіть не знають, як зібрати, бо там можуть бути нерозірвані снаряди. Заступник директора «Ічнянське» Микола Копил в інтерв’ю DW сказав, що в Ічнянському районі дуже небезпечно проводити польові роботи, бо навіть добратися туди складно. Однак, вони рішуче налаштовані на посівну кампанію, бо без цього вони не зможуть прогодувати людей.

Ще однією проблемою для українського продовольчого ринку стала неможливість вивозу врожаю з окупованих територій. У Василівці фермерам довелося викинути 2 тони помідорів, бо загарбники не пропускали автомобілі з овочами до Запоріжжя. Це вплинуло на зростання цін на овочі на запорізьких ринках. Так, у Мелітополі ціни на помідори – 20 грн/кг, у Запоріжжі – 120 грн/кг.

До того ж на початку травня окупанти повністю знищили елеваторний комплекс (зерносховище) в Рубіжному, де могли одночасно зберігати 30 тис. тонн зерна. Голова Луганської ОВА вважає, що війська агресора хочуть влаштувати Голодомор. Він також нагадав, що вони б’ють по продуктових складах в Сєвєродонецьку.

Продовольча загроза у світі

Війна завдала серйозної шкоди не тільки Україні, але й усьому світу, ризикуючи викликати глобальну продовольчу кризу. За словами виконавчого директора Всесвітньої продовольчої програми (ВПП) Девіда Біслі, через війну в Україні, кліматичні зміни та пандемію коронавірусу, 323 млн людей прямують до голоду, а 49 млн – вже знаходяться на його порозі. Також, через військову агресію росії, поставки з українських портів припинилися, які експортували велику кількість олії, кукурудзи та пшениці. Це, своєю чергою, призвело до збільшення цін на продукти у світі: за даними АгроПорталу, на 29.8% у порівнянні з минулим квітнем. Це Девід Біслі назвав «проголошенням війни глобальній продовольчій безпеці».

Україна – дуже важливий світовий експортер сільськогосподарської продукції, зокрема, зернових та зернобобових продуктів. У 2020 році Україна посіла друге місце у світі за експортом зерна, більш того, наша країна разом із росією виробляють 30% світових запасів пшениці, 20% кукурудзи, 75%-80% соняшникової олії. Президент України Володимир Зеленський зазначив, що відсутність експорту може вдарити по ісламському світові, Латинській Америці та іншим частинам світу, куди хочуть попасти російські загарбники. Більш того, за твердженням наукового письменника Юліана Крібба, Україна годує 400 млн людей, особливо на нас покладаються на Середньому Сході й Африці. Й зараз, за даними Укрінформ, на світовий ринок не потрапило близько 7 млн тонн пшениці, 14 млн тонн зерна кукурудзи, 3 млн тонн олії та стільки ж тонн соняшникової макухи. Також і експорт зернових скоротився до 200 тис. тонн, у порівнянні з 5-6 млн тонн до війни.

До того ж українське зерно, викрадене загарбниками, перенаправляється в країни-союзниці росії, як приклад, Сирію. Так, 29 травня російське судно «Матрос Позинич» прибуло у сирійський порт Латакія, заповнений, за припущенням, українським зерном. Це також пояснюється тим, що саме цей корабель поставляв зерно у кримський порт з початку російського вторгнення в Крим.

Зараз активно відбувається пошук альтернативних маршрутів для українського експорту, що, зокрема, могли б передавати приблизний об’єм продовольства, як морський шляхом. Нагадаємо, що через дії агресора було заблоковано або захоплено торговельні порти, через які проходило понад 90% загального товарообігу. Пропонуються залізничні, річкові та автоперевозки. Однак, виникають певні проблеми із залізничними маршрутами – українські залізничні шляхи досить широкі, на відміну від європейських. Це значить, що на кордоні вагони треба перевантажувати, або переміщувати на іншу колію. Окрім того, залізниця дозволяє пропускати лише 1-2 млн тонн зерна щомісяця. Однак, за травень вже вдалося вивезти 807 тис. тонн зернових. Проте, голова «Укрзалізниці» Олександр Кашимін у коментарі Forbes зазначив, що Україні потрібне розширення перевалки (пункт, де перевалюють вантаж) в європейських портах й додаткові вагони для доставлення українського зерна від польського кордону. Він ще додав, що збільшення кількості експортованих продуктів значно залежить від допомоги сусідніх країн. Також, не перестають шукати й альтернативні морські порти для перевезення продуктів. Одним із нових чорноморських шляхів є Констанца в Румунії. Вже у квітні вдалося завантажити 71 тис. тонн кукурудзи. Але, за словами керівника портового оператора Comvex Віорела Панайта, потрібною є робота над сполучною інфраструктурою порту. Також, український бізнесмен Андрій Ставніцер вважає, що Україна могла б продовжувати експортувати продовольства, якщо наші торговельні судна супроводжували б турецькі військові судна. Більш того, підіймається питання щодо зняття санкцій з Білорусі та відкриття європейських портів для білоруських товарів, для полегшеного експорту продовольства з України. Це вирішило б проблему ширини залізничних шляхів. Однак, Володимир Зеленський не підтримує таке рішення. У травні, Україна запропонувала створити Організацію країн-експортерів зерна, що допомогла б запобігти голоду у світі. Міністр аграрної політики та продовольства України Маркіян Дмитрасевич повідомив, що в її склад можуть увійти основні експортери зернових, США, Канада, Бразилія, Аргентина, ЄС для захисту власних інтересів на світовому ринку.

Чи можливий голод в Україні?

Згідно зі словами першого заступника Міністра аграрної політики та продовольства Тараса Висоцького, Україна в цьому році може зібрати приблизно 65 млн тонн зернових, зернобобових та олійних, а потенційний експорт складає 30 млн тонн. У порівняння, у 2017 році було зібрано 61 млн тонн врожаю, у 2018 – 70 млн, у 2019 – 75 млн, у 2020 – 65 млн, у 2021 – 106 млн. Також, сівба зернових та зернобобових культур завершилася на 78% від показників минулого року. За прогнозом Висоцького, пшениці очікується зібрати 18-20 млн тонн, ячменю – 5 млн. В Українському клубі аграрного бізнесу (УКАБ) вважають, що хоча й врожайність очікується менше на 10% від середніх показників, але вирощених культур має вистачити на задоволення внутрішніх потреб українців та експорту. Радник президента з економічних питань Олег Устенко каже, що в Україні достатньо зерна для внутрішнього та світового попиту до кінця 2022 та навіть у 2023 році, проте, для цього необхідно припинити воєнні дії у Чорному морі. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль також повідомив, що Україні вистачить врожаю, щоб прогодувати населення, але неможливість засіяти достатню кількість зерна, обстріли та бомбардування зерносховищ та блокування портів може мати довготривалий вплив на продовольчу безпеку у світі.

Ще проблемою є відсутність достатньої кількості сховищ для врожаю. Заступник міністра аграрної політики та продовольства України Маркіян Дмитрасевич розповів, що через низькі темпи експорту може виникнути дефіцит сховищ на рівні 10-15 млн тонн. Він також додав, що ЄС розгляне можливість надання тимчасових сховищ для збереження врожаю та його поставлення на світові ринки.

До речі, через війну аграрії компанії «Органік-Д» готуються сублімувати овочі, тобто заморожують маленькі шматочки для швидкого вживання. Це дозолить довго зберігати овочі без втрачання овочами своїх корисних властивостей і смаку. Директор компанії Вадим Кричевський наголошує, що українські аграрії у липні-серпні повинні зосередитися на виробництві борошна, макаронних виборів, не бути повністю залежною від європейського імпорту хоча б продуктів першої необхідності.

Отже, країна зможе прогодувати себе, однак багато районів залишаються майже без їжі. Наприклад, за словами радника міського голови Маріуполя Петра Андрющенка, маріупольці зараз змушені боротися за гуманітарну допомогу через відсутність іншого джерела їжі. Більш того, туди навіть не пропускають представників ВПП ООН. Багато країн також потерпають від нестачі тієї кількості продуктів, що експортувала Україна. Але з’являються нові альтернативні шляхи для торгівлі та постачання продовольства в інші країни. рф розглядає голод, як свою зброю, але Україна зможе побороти й це.

         Вероніка Хрістіч

Читайте також: У Запорізькій області ЗСУ вже отримали західну зброю, позиції суттєво укріпилися – ОВА

Хочете бути в курсі останніх подій в Україні та у світі, слідкуйте за нами у Фейсбук та на каналі Telegram

Читайте также