У Запоріжжі пройшов тренінг з корекції ПТСР (Фото)

Підтримай IPnews

Фото: Олена Тіта

Захід пройшов 23 та 24 липня у будівлі благодійного фонду «Хесед Міхаель». Захід був присвячений проблемам посттравматичного розладу та тому, як допомогти людям з ним.

Загалом, до заходу приєднались близько 50 людей. Тренінг йшов два дні з загальною тривалістю 6 годин. Організаторами виступили Волонтерський центр «Паляниця» спільно з навчальним центром L’n’D group. Захід був абсолютно безкоштовним, але гості могли придбати мерч волонтерського центру, 100% від прибутку від якого пішли на допомогу військовим.

Перед слухачами виступала консультант з корекції ПТСР у ветеранів та бізнес-тренер Людмила Черненко. Вона і раніше займалась психологією, але коли стались події 2014 року, вирішила допомагати родичам військових.

«Коли відбулись події в Криму і на Донбасі, це мало кого залишило байдужим. Моя команда запросила мене доєднатись до волонтерського проєкту, який допомагає родичам військових. І коли я прийшла на перший свій захід, я зрозуміла, що це один із найсерйозніших, мабуть, проєктів у моєму житті. Мені так само боліло за Україну. Усвідомлення, що я можу допомогти як військовий психолог, підтримало мене і допомогло знайти ніби свою нішу», – розповіла Людмила для IPnews.

Темою тренінгу стала корекція ПТСР – посттравматичного стресового розладу. Він розвивається у людини внаслідок пережитих нею шокуючих подій – смерті, важких тілесних ушкоджень, різних видів насильства, стихійних лих, бойових дій тощо.

Як розповідала Людмила, весь досвід, який людина отримує на війні, залишається з нею назавжди. Тому, повернувшись додому, військові вже ніколи не зможуть стати цивільними, як раніше. Вони зможуть лише адаптуватися до такого життя.

Військові мають так звані 6 «правил бою», з якими вони повернуться додому. Їх важливо знати, щоб розуміти, як себе поводити.

  1. Зупинися в хаосі. Інколи, якщо ветеран опиняється в незрозумілій ситуації, він може завмерти. Не треба спонукати його до дій. Якщо це сталось при розмові (може бути викликано небажаною темою), слід відхилитися, гучно видихнути через рот та замовчати.
  2. Перевіряй і досліджуй територію. Військовим треба орієнтуватись на місцевості, знаходити більш безпечні та вигідні позиції. Якщо людина починає досліджувати територію, треба дати їй на це час. Або, якщо вона захоче її полишити, поставитись до цього з порозумінням.
  3. Плануй заздалегідь. Військові – люди тактики. Вони не люблять, коли плани неочікувано змінюються. Це також може проявлятися в турботі про близьких, коли ветеран хоче знати хто та де знаходиться. Може виглядати як гіперопіка або жорстокий контроль, проте слід пам’ятати природу такої поведінки.
  4. Дій при загрозі. Почуття військового загострюються, тому у будь-якій стресовій ситуації вони загострюються та сприймають все як загрозу. При емоційному тиску людина може просто піти геть – це нормально, не треба її більше чіпати. Ніяких неочікуваних фізичних контактів, поки не буде встановлений візуальний або аудіальний зв’язок.
  5. Довіряй перевіреним. На війні солдат дуже об’єднується зі своїми побратимами й унікальні відносини збережуться і після війни. А родині військовий може вчитись довіряти заново. І це не означає, що хтось гірше за інших. На всяк випадок, треба мати при собі контакти побратимів або їх родичів, це може допомогти в критичних ситуаціях.
  6. Будь непередбачуваним. Хоча вони і планують все заздалегідь та не люблять змін, непередбачуваними вони все ще можуть бути. Якщо ти передбачуваний – це може тебе вбити. Це може виглядати, ніби людина «сама собі на умі». Але треба створити для людини сприятливу емоційну обстановку та поставитись до різких змін з порозумінням.
Фото: Олена Тіта

Важливо також знати, на які теми можна поговорити з ветеранами після їх повернення. Ось декілька тем:

– Ти повернувся додому. Чим плануєш займатися? Які в тебе плани?

– Як плануєш відновлювати контакти зі своєю сім’єю, дітьми, батьками? Що щодо твоїх громадянських друзів? Чи ти хочеш відновити дружбу? Як плануєш це зробити?

– Твоя сім’я та твої друзі теж мали своє життя, доки ти був на війні. Вони пройшли війну. Вони, можливо, боялися кожного несподіваного дзвінка у двері чи телефоном, побоюючись почути найгірше. Можливо, з кожним дзвінком твоя дружина проживала чергову міні-смерть. Як вважаєш, як вони із цим жили?

– Чи чув ти про інших ветеранів, які повернулися додому і постали перед труднощами? Що там у них відбувалося? Як вони справлялися? Чи ти маєш план на випадок подібних ситуацій? Як би ти розв’язував такі питання?

Детальніше про ПТСР, його симптоми та причини можна дізнатись в статті, яку написала Людмила Черненко у 2014 році – «Что нужно знать о солдатах, вернувшихся из АТО перед тем, как брать их на работу».

Також, є Telegram-канал, в якому зібрані різні матеріали стосовно ПТСР. Поступово, матеріали будуть додаватись.

Читайте також: У ВРУ пояснили, чому скасували збереження мобілізованим середнього заробітку

Хочете бути в курсі останніх подій в Україні та у світі, слідкуйте за нами у Фейсбук та на каналі Telegram

Читайте також