Новий навчальний рік в Україні: як та у якому форматі відбуватиметься

Підтримай IPnews

Фото: Укрінформ

З 1 вересня розпочнеться навчальний рік в українських школах в умовах війни. Але питання про форму навчання для українців у різних умовах залишається відкритим. IPnews розбиралися, як саме проходитиме навчання 2022/23 року.

Форма навчання

Очна, заочна чи змішана форма навчання має визначатися безпековою ситуацією в області. В МОН повідомили, що при військових адміністраціях будуть створені комісії, що визначатимуть чи можна розпочинати очне навчання в школах. Міністр освіти Сергій Шкарлет заявив, що наразі лише 30% шкіл в Україні готові до роботи офлайн. Також навчання не буде відновлюватися у містах, де ведуться бойові дії або є ризик небезпеки, наприклад у Миколаєві. Проте, ще у червні прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявляв, що навчання має бути поновлене очно з 1 вересня. Звичайно батьки не погодились з цим, бо ставлять безпеку своїх дітей на перше місце. Так, почали з’являтися електронні петиції громадян про заборону очного навчання до припинення воєнного стану. Основними аргументами у заявах виступали факт знищення окупантами шкіл та дитсадків, відсутність бомбосховищ, емоційна напруга дітей, підвищена відповідальність вчителів тощо. Однак, з іншого боку, в МОН кажуть про те, що офлайн навчання сприяє соціалізації, дозволяє учням надолужити недоотримані знання через дистанційне навчання останніх двох років.

Все ж, міністр освіти запевняє, що наказу про обов’язкове офлайн навчання нема:

«Наказу щодо виключного режиму офлайн не існує. Ми чітко розуміємо, що не всі школи вийдуть на традиційне навчання. Ми максимально прагнемо це зробити та створити всі необхідні умови, проте безпека учасників освітнього процесу залишається на першому місці. Жодна дитина не буде відрахована зі школи за обрану батьками форму навчання».

Зокрема, Шкарлет зазначив, що право вибору, у якій формі мають навчатися діти, залишається за батьками. Але співголова громадської організації «Батьки SOS» в інтерв’ю DW сказала, що тим, хто не відпустить дитину у школу запропонують сімейну форму навчання, дистанційну приватну школу, або скажуть робити, що забажають. Більш того, багато учнів перебуває за кордоном. Якщо школа прийме рішення працювати в очному режимі, то діти в інших країнах не зможуть долучитися до занять. Для проведення одночасно онлайн та офлайн занять необхідне значне фінансування для облаштування класів відеокамерами або для проведення окремих занять, повідомляють в «Батьки SOS».

Отже, онлайн навчання може розпочатися в безпечних регіонах, наприклад у Львові, та у школах з обладнаним бомбосховищем. Більшість шкіл в інших областях розпочне навчання онлайн, там де це можливо.

Як проходитиме офлайн-навчання?

Наразі навчання в очному та змішаному режимі можливе в обладнаних школах Києва, Житомира, Західної України, Полтавської, Одеської області, Запоріжжя, Сум тощо. За рекомендаціями МОН, умовами навчання в школах є:

  • обов’язкова перевірка закладів освіти та прилеглих територій на наявність вибухонебезпечних предметів;
  • перевірка готовності систем оповіщення, зокрема, доступності оповіщення для дітей із порушеннями зору та слуху;
  • визначення та позначення шляхів евакуації;
  • наявність обладнаного укриття для всіх учасників освітнього процесу;
  • створення запасів води та медикаментів;
  • проведення тренувань з учасниками освітнього процесу щодо дій у разі повітряної тривоги;
  • проведення навчальних занять щодо здоров’язбереження, надання домедичної підготовки тощо;
  • підключення мережі Wi-Fi в укриттях для проведення занять (за можливості).за власним бажанням, однак

Оснащенням сховищ має займатися місцева влада та міжнародна допомога. Батьки також можуть долучатися до фінансування облаштування за власним бажанням, однак ніхто не має їх примушувати надавати гроші.

Також тривалість й структура навчального тижня, днів відпочинку та роботи визначається педагогічною радою закладу освіти.

У разі повітряної тривоги, усі заняття призупиняються. Вчителі мають організувати й вивести дітей в укриття  у самій будівлі, або за її межами (відстань має бути до 100 метрів). Саме укриття повинно мати:

  • електроживлення, штучне освітлення, системи водопроводу та санвузол;
  • питну (2 л на людину) та технічну воду;
  • контейнери для зберігання їжі, медикаменти, антисептичні засоби;
  • контейнери для нечистот, якщо відсутня каналізація;
  • засоби зв’язку (Wi-Fi роутери, телефони, радіоприймачи тощо);
  • декілька евакуаційних виходів;
  • вогнегасники;
  • лавки, ліжка, стільці для сидіння;
  • шанцеві інструменти (лопати, сокири, ломи, пили-ножівки тощо);
  • достатній розмір приміщення з розрахунку 0,6 м кв. на особу.

За словами народної депутатки Наталії Піпи, навчання краще проводити на першому поверсі або в напівпідвальному приміщенні. До того ж, варто проводити заняття позмінно або почергово у різні дні. Ще виникає питання щодо перебування звичайних мешканців в укриттях у школах. Місцевій владі варто встановити, чи можуть місцеві користуватися укриттями під час навчального процесу і якщо так, то що для цього має бути зроблено.

Більш того, вчителі мають бути морально та психологічно готові до переміщення до підвалу з дітьми. Вони мають розуміти, що відповідальність за життя учнів лежить на них. До того ж, дітям може бути важко знаходитися у сховищі без рідних. Так, корекційний педагог Світлана Проляка в інтерв’ю ВВС розповіла, як важко було заспокоїти маленьких дітей під час повітряної тривоги:

«Ми відвели всіх у підвал. Там темно і багато пилу. Перші кілька хвилин було нормально, а далі діти почали плакати і проситися на руки. Всі. Одночасно. Ми з колегами не могли їх заспокоїти. Потім діти перекусили і почали проситися в туалет, а він – на вулиці».

Додамо, що після підписання меморандуму Першої леді України Оленою Зеленською про взаєморозуміння з ЮНІСЕФ, організація ініціює нові напрями підтримки освітньої галузі щодо створення безпечних умов для навчання. Зокрема, очікується облаштування 100 укриттів у закладах загальної середньої освіти, забезпечення доступу до Інтернету, надання психологічної допомоги учням тощо. Також, під час зустрічі заступниці міністра освіти Вікторії Рогової із представниками ЮНІСЕФ, було обговорено виконання Декларації про безпеку шкіл, до якої України приєдналася ще у 2019 році.

Більш того, за кордоном зараз перебуває близько 22 тис. вчителів. Деяким з них нема куди повертатися, або надто небезпечно. Освітній омбудсмен Сергій Горбачов сказав, що вчителі, які не повернулися з-за кордону можуть працювати заочно. Вчителів не можна змушувати повертатися, якщо їхня домівка була зруйнована. У разі знищення освітнього закладу, вчителів та учнів мають перевести в найближчі школи.

Як проходитиме навчання дистанційно?

Школам, які не мають обладнаного сховища, та/або знаходяться у зоні бойових дій, рекомендовано перейти на онлайн формат навчання. Згідно з опитуванням освітнього омбудсмена Сергія Горбачова, такий формат проведення занять підтримують близько 62% українців.

Для онлайн-навчання, МОН рекомендує використовувати матеріали Всеукраїнської школи онлайн. Також заклад освіти самостійно вирішує щодо зняття обмеження на максимальну кількість дітей у класі.

Під час повітряної тривоги, заняття зупиняються до сигналу відбою. Доопрацювання матеріалу уроку може відбуватися за рішенням вчителя.

Діти мають можливість розпочати навчання у своїй школі онлайн, якщо вони знаходяться в іншій області або країні. Проте, якщо це неможливо, дитина може звернутися до закладу освіти в тому місці, де перебуває. Для цього батькам треба подати заявку про зарахування до місцевої школи.

Можливий варіант й паралельного онлайн-офлайн навчання. Однак, як вже зазначалося, недостатньо для такого формату проведення уроків тільки включити камеру. Фінансування додаткового обладнання або окремих занять не планується МОН. Співголова ГО «Батьки SOS» Олена Бондаренко вважає, що розв’язання такої проблеми може бути групування шкіл й створення онлайн-класів для кількох закладів освіти. Також можна було б залучати вчителів, які знаходяться за межами України. Таким чином, вирішилася б проблема відсутності додаткових ресурсів для такого формату навчання.

Вероніка Христіч

Читайте також: Росіяни планують перепідключити Запорізьку АЕС на окупований Крим: чим це небезпечно

Хочете бути в курсі останніх подій в Україні та у світі, слідкуйте за нами у Фейсбук та на каналі Telegram

Читайте також