Святкування 9 травня: хаос та побиття патріотів

Цікаві події проходили в Україні вчора, під час святкування 9 травня.

Вони стали тим зрізом, який показав для мене, в якому стані знаходиться українське суспільство в контексті дій працівників поліції і не тільки, а так само одвічного питання: “А що ж далі?”.

Для початку хотів би акцентувати увагу на ситуації в загальному і виявити тих, кому розвиток подій, саме за таким сценарієм, вигідний. Те, що відбувалося було показовою демонстрацією негласного правила «Розділяй і володарюй». Те що оточення Президента усвідомлено спрацювало на користь колишнім «регіоналам» і прихильникам радянського союзу цілком зрозуміло. Адже не дарма Порошенко заявив про те, що готується на наступний президентський термін, відповідно і роботу з найбільш активним і стабільним виборцем почав вчасно. Ми ж повинні мати розуміння в тому, що ні проукраїнські сили зробили його Президентом, а саме ось ті, хто вчора ходив центральними вулицями Запоріжжя, Дніпра, Одеси, Маріуполя, Києва та інших міст України. А вміють отримувати результат від цього електорату саме колишні функціонери забороненої комуністичної партії і діючі «регіонали» та «опоблоковці».

Саме тому стало можливим проведення організованих заходів по всій Україні саме за тим сценарієм, який ми спостерігали вчора. І повірте моєму досвіду, якщо зараз не взяти на контроль проукраїнської громадськості розслідування про побиття патріотів, то Луценко з Аваковим знову все заговорять і результату буде нуль або «стрілочники» будуть формально покарані. І звичайно ж цим скористалися адепти і керівники Опозиційного блоку, колишні регіонали і комуністи, що сховалися за вивісками та гаслами інших політичних проектів і рухів. Вони, маючи хороший фінансовий і медійний ресурс, в деяких випадках адміністративний (на рівні органів місцевого самоврядування), а також високий рівень мотивації у вигляді отримання більшої влади в Україні, змогли активізувати і мобілізувати своїх послідовників для проведення масових маніфестацій і мітингів в половині міст країни. Або цей сценарій і можливості вони отримали від своїх кураторів з Росії?

Але найяскравішим розчаруванням стали дії ветеранів АТО і те, що в результаті вони стали «потерпілими»… Потерпілими від гопників з Кривого Рогу, Павлограда, Кам’янського, Нікополя і т.д., якими управляли окремі поліцейські. Військові люди, на яких суспільство покладало великі надії, що ось зараз вони повернутися з фронту – навчені, організовані, які довели своїми вчинками, що вони готові віддати своє життя за Україну … в підсумку виявилися хаотичним натовпом, який не розуміє, що йому робити. Відсутність чіткої координації дій, відповідальних за сектора, наявність груп реагування, розуміння юридичного боку заходів і наслідків – тільки це підкреслювало. Дивлячись на stream з «заходу» в Запоріжжі особисто у мене склалося враження, що у ветеранів АТО, волонтерів та активістів запала вистачило тільки на маленький тролінг організаторів і поштовхатися з літніми неадекватними людьми, або саме це і було основною метою для того, що б потрапити в новинні статті. А що таке превентивні заходи взагалі виявилося вищої незбагненною наукою. Або ні хто не знає, де знаходяться офіси організаторів цієї акції? Або не відомі персони організаторів?

За тиждень до 9 травня місцеві запорізькі ЗМІ рясніли статтями з прізвищами… Безпорадність патріотів? Або усвідомлений вибір з причин спільного бізнесу / адміністративної залежності / залежності при розподілі бюджету? Відповісти зможе тільки совість кожного .. Будь-які вихваляння і заяви після цього, не більше ніж спроба зберегти гарне обличчя при поганій грі. Якраз те обличчя, яке лежало упертим в асфальт або отримувало удари поліцейськими кийками… 9 травня 2017 року стало хорошим уроком для тих, хто будує нову Україну в тому місті / селі / селищі, де живе. На мою думку, необхідно зараз не мірятися держаками хто патріотичніше і хто більше любить і вболіває за країну, а в кожному місті провести громадянську мобілізацію, визначити зони відповідальності, розробити чіткі плани дій при можливі загрози прояву сепаратизму і прихованої проросійської агітації.

Волонтери, ветерани АТО, націоналісти і проукраїнські активісти просто зобов’язані постійно навчатися і тренуватися: – як проводити самим мирні зібрання, – як взаємодіяти з органами влади, – з правоохоронними органами, – як використовувати механізми громадського контролю за діями влади, – як не порушуючи чинне законодавство, нейтралізувати причини, а не наслідки. – як проводити переговори з опонентами – як діяти на попередження провокацій і масових заворушень Якщо ж ми знову загрузнемо в розподілі посад, чинів, звань і статусів, якщо знову на двох українців буде три отамана, якщо дамо красномовним дилетантам і аферистам знову на хвилі обурення пролізти в представницькі органи влади, то 9 травня 2018 року ми відзначатимемо, будучи (при хорошому розкладі) спостерігачами зі сторони за багатотисячними колонами неадекватних, які ностальгують за радянським союзом.

Дмитро Сар’ян