Парламент ухвалив новий закон «Про медіа»: що з ним не так

Підтримай IPnews

Фото: Sean Gallup / Getty Images

На засіданні Верховної Ради 30 серпня 2022 року народні депутати почали розглядати новий законопроєкт «Про медіа». У першому читанні за нього проголосувало 233 парламентарі. Цей закон викликав багато питань, деякі його пункти виглядають досить суперечливо. IPnews розбирається, які нововведення передбачає закон.

За словами голови ВР Руслана Стефанчука, документ – євроінтеграційний, тобто, необхідний для просування України напрямку ЄС. Мета законопроєкту – створення єдиної, впорядкованої та взаємоузгодженої системи правових норм, спрямованих на регулювання правовідносин у сфері медіа. Приймаючи закон, Україна виконує зобов’язання перед європейськими партнерами та імплементує норми європейського законодавства у національне законодавство.

Крім того, документ пропонує запровадити регуляцію онлайн-ЗМІ, діяльність блогерів та різних вебплатформ, на кшталт Netflix. Також документ передбачає розширення повноважень Нацради з питань телебачення та радіомовлення.

Що ж в законопроєкті такого суперечливого?

Опозиція та медійники заявляють, що тут повно послаблення для російськомовного сегмента, що є неприпустимим в умовах повномасштабної війни між Україною та РФ. Зокрема йдеться про:

– допущення порушення української пісенної квоти на радіо на 10% (при цьому сама квота збільшується з 30% до 40%)

– передача повноважень щодо визначення списків заборонених російських артистів до Нацради (раніше вони формувалися СБУ)

– скасування заборони на популяризацію органів російської влади та її окремих представників у телепередачах і фільмах (забороняється лише їхнє позитивне висвітлення);

– скасування заборони на демонстрацію фільмів, де головні герої є представниками держави-агресора;

– скасування заборони пісень російських виконавців;

– непрозорий механізм призначення членів Нацради президентом України (при цьому механізм призначення Верховною Радою залишається ускладненим).

Закон активно критикує опозиція, зокрема, всі депутати від «Європейської солідарності» проголосували проти нього в першому читанні. Хоча вони й самі займались розробкою документа у 2020 році, перед засіданням 30 серпня прохали Стефанчука виключити закон з обговорення та відправити на розгляд гуманітарного комітету. За словами нардепа від фракції «ЄС» Володимира В’ятровича, це необхідно, щоб усунути «усі небезпеки розмінування культурного кордону з Росією».

Він також розповів Суспільному, що перелік осіб, які становлять загрозу національній безпеці, просто скасують та створять новий, менш ефективний. Натомість Микита Потураєв зі «Слуги народу» запевняє, що перелік не скасовується, просто механізм формування цього переліку перероблять, щоб він відповідав нормам європейського права

Як зазначено в оновленій редакції законопроєкту, опублікованій на сайті комітету Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики, за порушення вимог регулятора або умов ліцензії можуть застосувати такі санкції:

– приписи та штрафи, що застосовуються за рішенням Нацради;

– анулювання ліцензії за рішенням суду у порядку, визначеному статтею 116 цього закону;

– скасування реєстрації за рішенням Національної ради або за рішенням суду;

– заборона на видання та розповсюдження друкованого медіа за рішенням Нацради або за рішенням суду;

– тимчасова заборона на розповсюдження онлайн-медіа за рішенням Національної ради;

– заборона розповсюдження онлайн-медіа за рішенням Національної ради або за рішенням суду у порядку, визначеному статтею 116 закону.

НСЖУ виступила проти нинішньої редакції законопроєкту «Про медіа». Фото: nsju.org

Ще у 2020 році журналісти заявляли, що цей закон – надає Нацраді право «вимикати ЗМІ за власним бажанням» та встановлювати «мега-контроль над усіма медіа». У 2022 році ж думки майже не змінились. Як каже Сергій Томіленко, голова Національного союзу журналістів України, прийняття закону це «крок назад від стандартів свободи слова». 

«Ухвалили новий законопроєкт, до якого внесли зміни лише кілька тижнів тому. Не було широкого обговорення із журналістами, експертами та медійниками. З того, що ми знаємо про нову редакцію законопроєкту, — вони лише на 10% про зобов’язання перед ЄС. Решта тексту — бажання влади отримати більше впливу на медіа: виписувати їм приписи, штрафи та закривати. І все це — за гроші платників податків», – пише від для Фокуса.

Томіленко також зазначив, що журналісти майже не брали участі в розробці цього закону, а Верховна Рада проігнорувала критичні зауваження таких впливових і поважних медійних центрів, як американський Комітет захисту журналістів, представника ОБСЄ зі свободи медіа, Європейської спілки журналістів, висновки експертів Ради Європи та інших.

Голова Нацради з питань телебачення та радіомовлення Ольга Герасим’юк для Суспільного наголошує, що досі Україна не мала комплексного закону, який би стосувався всієї інформаційної сфери.

«Ми абсолютно готові працювати в нових умовах. Здивована заявами НСЖУ, яка чомусь обманює у своїх дописах в інтернеті, про те, що нібито з ними ніхто ні про що не розмовляв. Це велика неправда. Двоє членів Нацради брали участь у величезній конференції редакторів друкованої преси. Цей закон саме покликаний зробити наше інформаційне середовище якісним, вільним від маніпуляцій, політичних впливів, щоб у нашому інформпросторі не переважали приватні інтереси власників, як політичних сил, так і медіа. І цей закон це дозволяє», — зазначила вона.

Депутати від «Слуги народу» обіцяють, що найближчим часом повний текст законопроєкту з’явиться на сайті Верховної Ради.

Павло Фролов

Читайте також: У Криму помітили велику колону російської військової техніки (Відео)

Хочете бути в курсі останніх подій в Україні та у світі, слідкуйте за нами у Фейсбук та на каналі Telegram

Читайте також