Журналистка рассказала, чего на самом добивался Путин на встрече «нормандской четверки»

По словам корреспондента, президент РФ хочет выполнения минских договоренностей от 2015 года, так как там пописано все так, как он этого хотел.

Вчера, 9 декабря, в Париже состоялся саммит в «нормандском формате». Впервые за три года лидеры Нормандской четвёртки встретились, чтобы решить вопросы по восстановлению мира на Донбассе. В рамках переговоров состоялась первая встреча президента Украины Владимира Зеленского и президента России Владимира Путина. Одно из главных достижений саммита — это обмен «всех на всех» до 31 декабря 2019 года. Но в результате переговоров лидеры подписали документ, в котором, по словам Путина, подвержена безальтернативность неукоснительного и последовательного выполнения минских соглашений от 2015 года.

Журналист «IPnews» пообщалась с собственным корреспондентом из Парижа «Українського тижня» Аллой Лазаревой, которая поделилась своим мнением о встречи четырех лидеров.

«Найперший висновок такий, найважливіший, з того, що нам сказали публічно, не виглядає, що Зеленський перейшов ті червоні лінії, які були позначені українською делегацією перед поїздкою. Тобто не було згод, що ми зовсім забуваємо про Крим, не було якихось таких поступок Росії, які б могли бути фатальними. Напевно, це для мене найважливіший момент саміту.

Теж добрим моментом, я вважаю, є те, що немає домовленостей по газу. Чому я так вважаю? Бо в Україні є декілька виграшних справ в судах. І той факт, що на саміт приїхав Мілер, який є керівником Газпрому, був російський міністр Новак, це означає, що певний такий тиск, принаймні психологічний, російська делегація намагалася вчинити. На щастя, Україна не стала поспішати, не підписала на невигідних для себе умовах, які перед тим озвучувала Росія, угоду про транзит газу через територію України. Це теж, я вважаю, добрий момент, що все таки Україна не є більш гнучкою, ніж могла б бути з таким молодим і не дуже досвідченим президентом.

Те, що не виглядає позитивним, це те, що Путін ніде нічим не заангажувався на якісь конкретні важливі поступки. Тобто він виглядав таким собі миротворцем, таким собі посередником і не сказав, наприклад, що я забов‘язуюсь, що за 4 місяці не буду важкої артилерії російської в окупаційній зоні. Але з іншого боку, він таким був завжди таким ми його знаємо 20 років, він нічого нового нам не продемонстрував.

Мінські домовленості завжди виникають на всіх російсько-українсько-германських переговорах від початку війни, тобто коли були укладені Мінськ 1, тому що не знайдена якась альтернатива цьому. Вони досконалі, вони мають дуже багато для втілення важких позицій, проте, на жаль, вони тим не минучі, що немає інших, і врешті добре є те, що Зеленський не погоджується на те, щоб спочатку робити вибори на окупованих територіях і тільки потім відновлювати український контроль над кордоном. Він наполягає на такому логічному украіїнському вирішенню — спочатку деокупація, спочатку відновлення реального миру, доступ України до кордону і вже потім, після цього, коли ситуація запокоїться, тільки тоді — вибори, тобто, інакше це була б профанація усіх демократичних процесів і добре що він на це не погоджується.

Очевидно, що ми чули, що Меркель сказала, що мінські угоди укладались 6 років тому і відповідали тому контексту. Тому сьогодні не має чогось та когось догматичного, що не дозволило б їх якось уточнити та переглянути, але Путін звичайно казав, що я хочу, щоб все виконувалося так, де там записано, тому що тоді було записано так, як він хотів».

Читайте также: Во время «нормандского саммита» Зеленский перешел свои же «красные линии»

Хотите быть в курсе событий в Украине и мире, следите за нами в Фейсбук и на канале в Telegram.

 

Читайте также