Роль Білорусі у війни в Україні: як лукашенко намагається уникнути відповідальності за співпрацю з рф

Фото: TV8.md

Самопроголошений президент Білорусі олександр лукашенко втягнув свою державу у війну проти України, при цьому ставши на бік рф. Територія Республіки Білорусь з першого дня війни перетворилась на плацдарм для збройних сил російської федерації, досі звідти на українські міста і села випускають ракети. Яка роль білоруського президента у війні росії проти України – у матеріалі IPnews.

Білорусь – теж агресор

З початку повномасштабного вторгнення росії проти України роль РБ опосередкована, адже країна не є учасницею конфлікту, доки «сама не вчиняє актів насильства або інших дій, які були б прямою участю у бойових діях», зазначає ОБСЄ. При цьому Лукашенко досі надає «свої» території російським військам задля нападу на Україну, а також вже декілька тижнів проводить навчання під кордоном з Україною. 

Ще наприкінці минулого року лукашенко публічно заявляв про готовність виступити на стороні росії у випадку озброєного конфлікту з Україною. Тому під час так званих «навчань» росія почала збирати свою техніку та живу силу у Гомельській області, попри те, що полігонів для навчань там немає зовсім. 

Попри те, що Білорусь не є учасницею війни, її можна вважати співагресором, так званою «маріонеткою» в руках путіна, яка за першим покликом готова прийти на допомогу. За цим стоїть також страх лукашенко, адже сценарій України може повторитись і на території його держави. 

«Згідно з міжнародним правом, Білорусь є співагресором, тому що добровільно надала свою територію для російських збройних сил, щоб ті здійснили акти агресії проти України. Завдяки цій підтримці російські війська за два дні підійшли до Києва, взяли Чорнобиль та інші міста на півночі України», – розмірковує про статус Білорусі в конфлікті політолог, співробітник варшавського Центру східних досліджень Каміль Клисінскі у коментарі «DW».

Білорусь досі надає свою інфраструктуру російській армії, а також звідти летять ракети у бік України, а за резолюцією Генасамблеї ООН від 1974 року надання території для здійснення нападу однієї держави на іншу чітко кваліфікується як агресія. 

«Надавши свою територію для нападу, Білорусь порушила низку своїх зобов’язань щодо України, зокрема, принцип незастосування сили або погрози силою. Крім того, у країн було укладено “Договір про дружбу, добросусідство та співробітництво”, який виключає можливість агресії. Загалом агресія Білорусі визнана міжнародною спільнотою», – зазначає білоруська юристка-міжнародниця, експертка Білоруського Гельсінського комітету Катерина Дейкало у коментарі «DW». 

Дейкало також пояснює заяву ОБСЄ, зазначаючи, що потрібно розділяти право, порушене до початку конфлікту, та право, яке регулює сам збройний конфлікт: «Учасник конфлікту – це той, хто бере участь у бойових діях, і в нашому випадку їх лише двоє – Росія та Україна. Крім того, у своїй доповіді ОБСЄ вказує, що Білорусь, надаючи територію, не є учасницею конфлікту, так само як і країни НАТО не беруть участі у війні, хоча передають зброю Україні». 

Військові навчання білорусів – загроза?

Вже декілька тижнів білоруська армія проводить нові військові навчання поблизу кордонів України, Польщі та Литви, а лукашенко заявив про необхідність посилення білоруської армії ракетними комплексами. 

На початку травня білоруський диктатор дав оцінку перебігу російсько-української війни, зазначивши, що російське вторгнення в Україну затягнулось. 

«Якщо чесно, я не думав, що ця операція затягнеться таким чином. Але я не настільки занурений у цю проблему, щоб сказати: за планом у них іде там, у росіян, як вони там говорять? Чи так, як я відчуваю. Я ще раз підкреслюю: я це відчуваю так, що операція ця затягнулася», – сказав в інтерв’ю Associated Press лукашенко. 

Ймовірно, президент Білорусі насправді занурений у «проблему», проте під час інтерв’ю намагався довести свою непричетність до російської агресії. Чи санкції на країну та нього самого на це вплинули, чи бажання виглядати «білим та пухнастим» – невідомо. Проте цю тезу влада Білорусі активно запускає в Захід після відступу армії рф з Київщини та Чернігівщини, адже потреба у використанні території сусідньої країни зменшилась. 

Проте декілька днів тому з’явилась інформація, що війська рф підійшли надто близько до кордону на Волині. І це виглядає логічно: захопити Київ не вдалось, на Сході вже йдуть битви за територію, а отже залишається один варіант – намагатися захопити з різних боків, оточити Київ та спробувати прорвати оборону. 

Чого боїться лукашенко?

олександр лукашенко вважає, що російський диктатор володимир путін напав би на Білорусь, реалізувавши «український сценарій». Про це він заявив 31 травня. 

Він назвав війну в Україні «не реалізованим в Білорусі сценарієм», натякаючи, що путін напав би на них, якби саме лукашенко не став президентом і не підтримав агресивну політику російського диктатора:

«Дивлячись на Україну, ми розуміємо, що там розгортається сценарій, не реалізований на нашій землі. Коли я задаюся питанням, що було б з нами, – будь ласка, дивіться на Україну. Ми розуміємо рівень загроз, активність яких зараз змістилася б на територію сусідньої країни».

Чи значить це, що лукашенко вимушений виконувати те, що потрібно путіну, бо в нього немає іншого вибору, а є тільки страх перед сусідньою державою? Можливо. Чи є це приводом, щоб бути співагресором у повномасштабній війні та дозволяти знищувати територію України та вбивати мирних людей? Ні. Проте це значить, що хтось насправді трус. 

Після війни Білорусь буде змушена виплачувати компенсації

Рано чи пізно і лукашенко, і його країна зіштовхнеться з відповідальністю, кажуть експерти.

«Якщо Україна притягне Білорусь до відповідальності, то їй, як державі, доведеться відповідати за скоєне. Це залежить від багатьох факторів – чи вимагатиме Україна відповідальності Білорусі, чи вдасться це вирішити дипломатичним шляхом або доведеться йти до суду, чи буде ця вимога до теперішнього уряду або до нового. Але у будь-якому разі Україна має і матиме право притягати Білорусь до відповідальності», — каже Катерина Дейкало.

Формою відповідальності, ймовірно, буде компенсація. Її обсяг розраховуватиметься сторонами або судом, але лише за те, що Білорусь зробила – тобто за надання території для агресії, враховуючи, що її армія не брала участі у війні безпосередньо. 

Білорусь у будь-якому випадку несе відповідальність за воєнні злочини, але якщо не юридичну, то політичну та людську, зазначив політолог Клісінскі: «Як я вже казав, якби Білорусь не надала своєї території, росіянам не вдалося б так швидко дійти до околиць Києва та окупувати їх».

Щодо особистої кримінальної відповідальності, то, як каже польський політолог, ніхто не притягуватиме до відповідальності простих білорусів, все одно відповідати доведеться нелегітимному правителю країни Олександру Лукашенку. Про теоретичну можливість суду над білоруськими чиновниками за злочин агресії говорить і Дейкало, проте зазначає, що є нюанси із визнанням юрисдикції міжнародних інституцій, які судять за міжнародні злочини.

Варто зазначити, що лукашенко не представляє народ Білорусі, адже більшість білоруського суспільства не підтримують війну, створюють партизанський та волонтерський рух, залучають свою аматорську розвідку та намагаються підтримати український народ у боротьбі. Народ Білорусі не несе особистої відповідальності за агресію, чого не скажеш за жителів росії. Чи дійсно росіяни підтримують дії путіна – читайте у матеріалі IPnews.

Мартинко Марія

Читайте також: 1000 і 1 хвороба путіна: які діагнози ставлять кремлівському диктатору та чи є в таких повідомленнях небезпека

Хочете бути в курсі останніх подій в Україні та у світі, слідкуйте за нами у Фейсбук та на каналі Telegram

Читайте также