«Албанське пекло»: що відбувається в Косово та чого очікувати далі

Підтримай IPnews

Фото: Район.in.ua

Голова МЗС Сербії Нікола Селакович 30 липня заявив, що албанці Косова влаштують «пекло» для сербів через заборону влади Косова в’їзду до країни людей із сербськими документами. Вчора стало відомо про будівництво барикад та збройні сутички на кордоні країн. IPnews спитали у політолога про можливий подальший розвиток подій.

Що відбулося?

Вчора, 31 липня,  місцеві серби встановили барикади та перекрили дорогу біля кордону. Це було на знак протесту через скасування проїзду транспортним засобам із сербськими номерами у Косові. Біля кордону також роздавалися звуки пострілів та сирена. Президент Сербії Олександр Вучич сповістив про ймовірний напад влади Косова на півночі Сербії. Він додав, що «Приштинський режим намагається, уявляючи себе жертвою, використовувати настрої у світі». Більш того, у своєму зверненні він заявив, що «молитиметься за мир», але, у разі чого, «Сербія переможе». Водночас прем’єр-міністр Косово Альбін Курті звинуватив президента Сербії у заворушенні й сказав що вони зіштовхнулися з добре відомим сербським шовінізмом.

Отже, армію Сербії привели у повну бойову готовність, а косовський спецназ перекрив кордон. Ввечері, підрозділи косовської поліції заявили про стрілянину в їхній бік. Kosovo Force (KFOR) під керівництвом НАТО заявило про готовність втрутитися в конфлікт для гарантування безпеки Приштини, що відповідає їхньому мандату ООН. Посеред ночі Олександр Вучич прибув до Генштабу, де відбулися переговори з командуванням контингенту KFOR. Президент звернувся до міжнародного співтовариства з прохання вплинути на владу Косово. Також, про воєнний стан або оголошення війни заяв не було. З іншого боку, у Косові, американський посол Джефф Ховеньєр закликав косовський уряд відстрочити рішення про перереєстрацію автівок із сербськими номерами. Уряд Косово погодився з проханням встановити повну свободу руху, а Джосеп Боррель привітав це рішення, додавши, що нормалізація відносин обох країн є важливою на шляху євроінтеграції.

Що очікувати?

На думку політолога Володимира Фесенка, після відкладання Косово рішення про перереєстрацію автономерів напруга та ризик військового зіткнення спав. Однак, він не зник повністю. Не виключено, що росія може провокувати конфлікт між Сербією та Косово. Так, за словами експерта, російські спецслужби зараз можуть бути зацікавлені в тому, щоб виникали конфліктні ситуації в різних місцях світу. Таким чином, рф хоче перенести увагу з України на інші країни. До того ж, контингент НАТО зменшує напругу конфлікту, але це й може дратувати росіян.

«Росіяни хочуть спровокувати конфлікт, де б НАТО було стороною і, щоб це відвертало увагу від дій росії», – зазначив політолог.

Між іншим, тема Косово є для росії певним обґрунтуванням права нападати на Україну. Так, Якщо НАТО втручалося в ситуацію в Югославії то можна й путіну так само зробити. Й на основі прецеденту Косово, путін визнав «Д/ЛНР». Також, на Балканах є багато внутрішніх конфліктів, зокрема в Чорногорії. В усіх цих країнах діє російська агентура, прямо чи опосередковано, тому росія може там розпалювати конфлікти. До того ж, ці країни теж хочуть вступити в ЄС. Тому росія працює проти розширення ЄС та намагається створити ще гарячих точок, які б загрожували ЄС.

Проте, ЄС та НАТО зараз роблять величезні дипломатичні зусилля, щоб не допустити збройного конфлікту.

«Я думаю, що вони будуть тиснути на сербів, які хочуть, у перспективі, бути членом ЄС, як, до речі, й Косово. Оце буде головним інструментом тиску на обидві сторони, щоб вони знайшли взаємоприйнятний компроміс. Присутність контингенту НАТО, безумовно, буде зменшувати ризики військового зіткнення, але все одно цей ризик поки що залишається», – каже Володимир.

Також, Володимир Фесенко вказав, що, коли росія почала використовувати право сили, Сербія, хоч й опосередковано, але показала, що може діяти як рф. Наприклад, країна-агресор виправдовувала свій напад захистом російськомовного населення на Донбасі, так і Белград каже, що прагне захищати сербів навіть на території іншої держави.

Що стосується України, то на думку експерта, загроза буде непряма й некритична, це тільки відволікання уваги. росіяни зараз працюють над тим, щоб спровокувати ускладнення у різних точках світу. Однак, все ще є ризики того, що захід та ЄС будуть займатися новою проблемою й менше часу приділяти Україні.

Як було зазначено, росія може ще розгорнути конфліктні ситуації в різних країнах. Наприклад, після початку переговорів США із Саудівською Аравією та Лівією для збільшення видобутку нафти, росія спровокувала загострення громадянської війни у Лівії. Зокрема, були напади на нафтовидобувні промисли. Зараз рф може провокувати сутички в Африці, Азії, де є непрямі союзники росії, як Іран.

Нагадаємо, що Косово та Сербія прагнуть до євроінтеграції, але для цього необхідно налагодити відносини між країнами. Політолог каже, що в Косово більше хочуть інтеграції, ніж у Сербії. Хоча й в Белграді домінує тяжіння до ЄС, але повного консенсусу щодо інтеграції там немає. До того ж, існують й певні перешкоди в обох країнах на шляху включення до складу ЄС. У Сербії існують авторитарні тенденції в діях сербської влади, проблеми корупції, верховенства права, зв’язків із росією. Далі, в Косово теж є проблеми, наприклад, сильна корупція, претензії до косівських еліт тощо. Все ж, вступ цих країн до ЄС – далеко не близька перспектива.

Володимир Фесенко також розповів, що питання про номерні знаки – це лише формальний привід для відновлення конфлікту, який існує вже понад чверть століття. Для сербів Косово – як Крим для росіян. Косово – це історична територія для сербів. Тому для них було важко визнавати відділення від Белграда.

«Цей конфлікт внаслідок розпаду Югославії, виникнення Косово, як незалежної держави. Тут справа не тільки в документах, а саме в сприйнятті Косово, як така рана для сербів, вони це вважають приниженням Сербії, що у країни забрали її історичні, канонічні території й вони це не визнають. Це і є головна причина конфліктної напруги», – зазначив Фесенко.

Нагадаємо, що Косово – це провінція Сербії, де проживає велика кількість етнічних албанців. Косово заявила про свою незалежність в 2008 році. Проте, країну визнали лише 97 держав із 193 членів ООН, в тому числі й Сербія. Белград пригнічував права албанців у 20 столітті, а в 90-х відносини між Сербією та Косово погіршилися, через націоналістичну політику влади. Зараз Приштина прагне до визнання своєї незалежності та бачить власне майбутнє у складі ЄС.

Вероніка Христіч

 

Читайте також: Польські дипломати не братимуть участі у зустрічах, де будуть представники росії та Білорусі

Хочете бути в курсі останніх подій в Україні та у світі, слідкуйте за нами у Фейсбук та на каналі Telegram

Читайте також