Ізоляція Росії – чи ефективно це?
Підтримай IPnews
З початком війни відторження Росії на всіх рівнях поглибилося. Але вона, як триголовий дракон, щоразу нарощує нові сили. Деякі експерти взагалі наголошують на тому, що ізоляція – хибний шлях, який робить РФ ще більш потужною і менш вразливою. Чи так це насправді?
Принцип ящірки
Після того, як Російській Федерації перекривають якусь наступну можливість, впровадять нові санкції і т.д., наступає швидкий і неминучий кризис в її економіці. Рівень життя населення невпинно погіршується. Проте через деякий час в країні більш активно розвиваються внутрішні звʼязки, налагоджуються нові торгові канали, які не залежать від партнерів за кордоном. Тобто, образно мовлячи, заново нарощується відвалений хвіст ящірки. Сировина, запчастини, матеріали – все це постачають всередині РФ, навіть в тому випадку, коли за якістю воно значно поступаються.
Таким чином економіка стає менш чутливою до зовнішнього впливу, зміни рубля до долара або євро не так сильно відбиваються на покупній спроможності середньостатистичного росіянина. Тому не можна однозначно стверджувати, що ізоляція РФ несе лише негативні наслідки для неї самої. Після першого шоку починається відновлення. А якщо доповнити все це постійною пропагандою про здобуття економічної незалежності від “хижих і недоброзичливих західних сусідів”, можна зрозуміти, чого звичайні люди без аналітичного складу розуму після таких кризисів ще й радісно “аплодують” існуючій владі.
Росія – країна з дуже багатими ресурсами, тому майже у всіх випадках може знайти внутрішній резерв для заміни. Єдине, з чим тут реальна проблема – це якість. Проте з цим пунктом ефективно працює пропаганда. Але не шляхом підвищення якості, а методом росту безпідставної втіхи з того, що “погане своє набагато краще, ніж гарне чуже”.
Ні з ким дружити
Приблизно такі самі справи і з політичною ізоляцією. РФ раз по разу виключають із великих міжнародних організацій, членом котрих вона була, перериваються дипломатичні відносини, тощо. З одного боку – це демонстрація незгоди з діями країни-агресора. З іншого боку – Росія вже не повинна консультуватися з іншими членами тих організацій, виконувати їх статути та ін. Зате після відчуження з попередніх організацій активно створюються нові політичні і економічні сегрегації за участі країн, які декларують такі ж цінності, як РФ.
Чи становить загрозу для світу група країн, які мають на чолі імперіалістів або потенційних диктаторів? Звичайно, так. Тому дати однозначну відповідь щодо ізоляції Росії з боку розвинених і цивілізованих країн наразі не можуть навіть найкращі політологи і міжнародні експерти. Проте, це не означає, що пошуки ефективного механізму протидії агресії РФ призупинено. Навпаки, масштаби праці в цьому напрямку збільшуються щомісяця, щоб втримати світ від катастрофи, яка вже запалала на горизонті.