Адвокат Роман Севастьянов привласнив майна своїх же клієнтів на 100 мільйонів гривень.

Ще на початку своєї кар’єри Роман Севастьянов став сімейним адвокатом для Воловоденко Ольги Автономівні, 1925 р.н., яка володіла комерційним об’єктом нерухомості за адресою м. Запоріжжя, вул. Вороніна, 1б (Авраменка, 2)

Споруди в промисловій зоні не дуже підходять для відкриття бутіків, але для автосервісів, мийок і невеликих виробництв підходили цілком. Крім справ сім’ї Севастьянов юридично супроводжував і бізнес:договори з орендарями, постачальниками комунальних послуг, комунікація з місцевою владою та контролюючими органами. Користуючись у сім’ї довірою та прихильністю власниці його поступово залучали та до безпосереднього управління.

Цей досвід дозволив сімейному адвокату розширити практику і зайнявся досить непопулярним і складним видом діяльності — супроводом ліквідацією підприємств. На початку 2000-х буквально пара суддів у Запоріжжі бралися розглядати такі справи, а черги охочих їх виконувати не спостерігалося.

Але був на той момент нікому невідомий адвокат Роман Севастьянов, якого до неї підштовхнули придбані в ході супроводу бізнесу контакти в комунальних службах. Йому пояснили, що на підприємствах, що загрузли в боргах, працюючи у зв’язці можна заробити, якщо не бути обтяженим соромом і совістю.

Гроші, що залишилися на підприємстві, можна вимити шляхом штучного збільшення боргів по комунальних послугах, а прибуток поділити між собою. Бо важливіше не те, скільки підприємство має. А черговість погашення, яку багато в чому визначає якраз ліквідатор.

Пізніше, Севастьянов почав будувати вже власні схеми: обплутувати підприємство, що ліквідується, мережею своїх фірм, які шляхом підробки документів заднім числом ставали постачальниками послуг, отримували поворотну і безповоротну допомогу — з печаткою на руках штампувалося все, що завгодно.

Внаслідок чого всі ліквідні активи вимивалися на свої фірми, нерухомість переписувалася, а реальні кредитори та бюджет не отримували нічого. А для розширення діяльності з’явилася адвокатська компанія «Севастьянов та партнери»

Рейдерське захоплення родинного бізнесу

Згодом усі ці схеми він вирішив застосувати до бізнесу сім’ї Ольги Володовенко, який вівся через ТОВ «КК Ледокол». Хоча на той час він і так займався всіма питаннями по об’єкту, а сім’я отримувала все меншу і меншу частину доходів від оренди.Зменшення прибутку він виправдовував зростанням витрат на обслуговування та зростанням тарифів на комунальні послуги, а також необхідністю «вирішення питання» в різних інстанціях. Хоча насправді близько 500 тис. грн. щомісяця він просто клав собі у кишеню. Але і цього йому здалося замало! Згодом посередній адвокат з невеликим доходом уявив себе незамінним і невразливим.

Він заявив літній власниці, що не зважаючи на всі його зусилля щодо збереження бізнесу у гру вступили впливові кола київської рейдерської групи Боленко. Під виглядом розв’язування проблеми Роман Юрійович переконав своїх клієнтів спершу передати майно у довірче управління однієї зі своїх фірм, а потім написати розписку в отриманні Ольгою Автономною від нього мільйона гривень. Пояснював він це тим, що навіть якщо рейдери відбиратимуть підприємство за борги, то він першим матиме право вимоги боргу і бізнес буде в безпеці.Незважаючи на багаторічну співпрацю із Севастьяновим, який був мало не другом сім’ї, Володовенко не поспішала підписувати документи. Адвокат (у якому від цього слова залишилося хіба посвідчення) продовжував наполягати, поступово перейшовши від умовлянь до відкритих загроз, що у разі непідписання він кине сім’ю на поталу рейдерам або взагалі допоможе їм відібрати бізнес. Не бачачи альтернативи, родина Володовенко пішла на його умови. Бізнес передали довірче управління компанії Севастьянова ТОВ ТД «БСМ», а пізніше ще одну його фірму, схожу назвою з первісною юридичною особою — ТОВ «ТЦ Ледокол». Він обліпив комерційний об’єкт власними фірмами (ТОВ «Січ Резерв», ТОВ «КК СІП» та ін.), які збирали оренду (часто готівкою), виступали прокладками у постачанні комунальних послуг і прибуток від оренди осідав там. Борги зростали, а сім’я практично перестала отримувати якийсь прибуток від оренди. Севастьянов запропонував ліквідувати початкове підприємство, оскільки таким чином він нібито позбавитися накопичених боргів і бізнес знову почне приносити прибуток. Тобто, по суті, навмисне довів компанію до того стану, з яким вже звик працювати.

Як ліквідатор він запропонував свого бізнес-партнера Володимира Савенка. На жаль, лише після того, як Севастьянов на повну розгорнув свою діяльність, родина Володовенко зрозуміла, що їхній адвокат їх не рятує, а рейдерить. З метою подальшого присвоєння нерухомості він просто почав перекидати на юр.особу, що ліквідується, ще більше боргів.Наприклад, з фірми Севастьянова ТОВ “ТЦ “Ледокол” борг за спожиту електроенергію на 2,5 млн. грн., ліквідатор Савенко В.Г. перекинув на ТОВ “КК Ледокол”.Вершиною цинізму став позов спершу на 1 млн. гривень до своєї благодійниці, завдяки якій у колись скромного адвоката з’явився будинок у елітному передмісті Запоріжжя (селище Сонячне), дорогий електроавтомобіль тощо, а потім і на 1,5 млн грн фіктивного боргу за надуманим договором

На цей час сім’єю Володовенко подано заяви до всіх можливих інстанцій, аж до позбавлення Романа Севастьянова адвокатського посвідчення. Хоча втратить статус адвоката він мав ще як мінімум у 2017 році після того, як його клієнт отримав реальний термін, а майно перейшло до нахабного «захисника».

Лише за 8 років суду вдалося частково відновити справедливість і повернути державі майно на 96 млн.грн.

Чому так важлива невідворотність покарання

Родина Володовенко стала жертвою довірчих відносин, які вибудовуються між адвокатом та його клієнтом, помноженими на роки співпраці. Але проблема ще й у тому, що система правосуддя не там, де мала. Починаючи з 2017 багато місцевих видань рясніли заголовками «Група шахраїв у Запоріжжі прихопила держвласність на мільйони гривень».

Йшлося про спробу керівника Товариства сприяння обороні України в Запоріжжі (ТСОУ) Ігоря Павлея присвоїти активи «ДТСААФ УРСР», правонаступником якого стала організація. Тоді Роман Севастьянов не лише представляв інтереси Ігоря Павлея, а й допомагав йому виводити активи, у тому числі на власні, вже знайомі нам фірми – ТОВ «ТЦ Ледокол» (ЄДРПОУ 40090367) та ТОВ «Січ-Резерв» (ЄДРПОУ 40915658). Справа надовго застрягла у судах, а активами на 96 млн. гривень розпоряджалися нечисті на руку ділки. Не отримавши по руках тоді, Севастьянов насмілився настільки, що вимагав хабар у судді Господарського суду Запорізької області. Під час передачі 25 тисяч доларів і був затриманий СБУ. А у свідка у цій справі невідомі підпалили офіс. На цей раз Феміді час уважно придивитися до своєї шальки терезів і закликати до відповідальності псевдо-адвоката за всі свої злочини.

Кількість ошуканих партнерів, клієнтів Севастьянова зростає, як гриби після дощу. Його фірми фігурують у десятках справ щодо банкрутства, але, схоже, відчуття безкарності та зв’язку у різних структурах оберігають горе-юриста від справедливої відплати.