“Хто завгодно, лише не Росія”

Після 24 лютого в Польщі, як у найближчого сусіда України, напруга зросла до небувалих висот, адже ніхто не мав впевненості, що російська агресія буде зупинена на українських землях і не піде далі. Проте, більшість поляків повторювали, як мантру: “НАТО нас захистить”. І у них дійсно були всі підстави сподіватися на це. За кілька місяців люди взагалі заспокоїлися і розслабилися.

Однак, 15 листопада 2 поляки загинули від ракети, потрапляння якої на територію Польщі стало результатом українсько-російської війни. За одну секунду віра в надійний захист повітряного простору рухнула.

Це сталося після офіційного заключення Генсекретаря НАТО про те, що до прильоту ракет Росія непричетна. Навіть не це викликало головне обурення, а те, що заява української сторони про докази того, що ракета саме російська, залишилася без уваги. Тобто, всім стало очевидно: реальність і правда нікого не цікавить, офіційна реакція опирається лише на перспективи і політичну далекоглядність. Раніше про це говорили в кулуарах, а зараз тема вилилася в маси й влаштувала там бурю.

Тепер польське суспільство роздирається двома протиріччями:

• Перша група зрозуміла, що захист НАТО – річ ілюзорна. Якщо буде зручно і вигідно, то можна бездоказово перекласти вину на будь-кого, щоб тільки не допустити ескалації конфлікту. Причому, кого захищають від цієї ескалації, стає все менш зрозумілим.
• Друга група розвиває антиукраїнські настрої у суспільстві. Після заяви про те, що ракети українські, кількість незадоволених підтримкою України різко зросла. 

Тим часом Генсекретар спробував заспокоїти людей і сказати, що признаків можливої агресії в бік Польщі від Росії немає, тому всі надійно захищені. Але жителів району, де стався цей інцидент і вмерли люди, такі втішання чомусь не заспокоїли і відчуття безпеки не відродили.