Меми у воєнний час: яка в них користь та в чому недоліки (Фото)

«Руський воєнний корабль…», «Байрактари та Джавеліни», «Чмоня», «HIMARS та російські склади», «бавовна» та багато іншого — майже кожному українцю знайомі ці слова та події пов’язані з ними. Це наші українські воєнні меми. Українці сміються над обмеженістю армії окупанти, над брехливими повідомленнями російських пропагандистів, й водночас шанують захисників країни.

Що таке меми?

Меми – це не лише смішні картинки або відео, що висміюють певну ситуацію. Мем – це інформація, що поширюється від однієї людини до іншої. Вперше це поняття ввів біолог Річард Докінз. У своїй книзі «Егоїстичний ген» він стверджував, що мем – реплікатор, який множиться та дуже швидко розповсюджуються від одного мозку до іншого. Досить схоже  на те, як популярне явище зараз розмножується у вигляді різних смішних інтерпретацій, дуже швидко ширячись серед людей. Як приклад, безпілотні літальні апарати (БПЛА) Bayraktar Україна закупила у 2019 році, а в 2021 вони вже нищили зброю ворога в зоні ООС. Однак, значну популярність вони здобули саме після початку війни, показавши перевагу над силами противника та руйнуючи його техніку. Почали з’являтися пісні, присвячені БПЛА, безліч картинок та текстових жартів.

Така хвиля народної любові та прагнення перемоги зіграла свою роль при зборі трьох Байрактарів благодійним фондом Сергія Притули. Так, вже за перший день українці зібрали 366 млн з потрібних 500 млн. Своєю чергою, меми про те, як швидко українці назбирали на БПЛА поширились на людей з інших країн, наприклад, на Польщу.

У сучасній культурі меми можна розглядати як копію дійсності, що передає інформацію візуально й, зазвичай, жартівливо. Також, частим у мемах є перебільшення та гротеск. Прикладом поєднання новин та жартів є вебсайт «Новинач». Автори проєкту візуально переповідають будь-яку новину. Так вона стає зрозумілішою та легшою для сприйняття.

Українці зіштовхнулися зі значним емоційним й фізичним випробовуванням. Від постійного та сильного потоку інформації необхідно відволікатися. Новини у спрощеному вигляді та жарти про недолугість ворога покращують настрій, роблять супротивника менш страшним.

Як нам допомагають меми?

Ми часто звертаємося до Інтернет-мемів, щоб покращити свій емоційний стан та дізнатися про певну подію в більш спрощеному й зрозумілішому варіанті. Практикуючий психолог ЗНУ Ірина Марті розповіла, що позитивні емоції зараз – це хапатися за рятівне коло майбутнього. Варто пам’ятати, що війна – страшна, але частина життя. Тому люди не мають відчувати у ситуації, що склалася лише страх, ненависть та біль, відмовлятися від позитивних емоцій. Ірина Марті попереджує, що це та відчуття власної неспроможності вплинути на події, відсутність віри у перемогу, до речі, може буде вигідно ворогу. Психологиня впевнена, що сміх – це терапія:

«Він (сміх) здатний лікувати, зцілювати, підтримувати ментальне здоров’я, запобігати розвитку різних нервових розладів. Сміх знижує викид гормонів стресу – кортизолу та адреналіну. Цим він посилює вироблення ендорфіну та серотоніну, які відповідають за послаблення больових відчуттів та покращення настрою».

Також вона бачить в сміху елемент єднання. Він допомагає встановити зв’язки, висловити неприязнь до ворога та наближує перемогу:

«Здається, як би тяжко не було, але кожен з нас хоч раз комусь надсилав мем. Українці тримаються, як та шафка у розбомбленій Бородянці та вірять у краще. Українці охоче кепкують з ворога, адже дегуманізація – це насамперед про підтримку бойового духу. А щоб якось розбавити гнітючість від звуків сирен та постійних походів в укриття, українці відбиваються жартами. І, звісно ж, оспівують у мемах фронтові здобутки».

До того ж, психологиня Ольга Кукурудзяк вказує, що гумор допомагає легше справлятися з негативною інформацією:

«Наша психіка так влаштована – щоб вижити в надскладних і трагічних умовах, ми маємо адаптуватися. В багатьох з’явилася втома від війни, почуття провини, стан завмирання та відкладання життя «на потім», втрата сенсів, життєвих орієнтирів і небажання шукати нові. Багато хто відчуває тривогу, тому, що порушені наші базові потреби — потреба у безпеці. Меми на тему стресу, краще допомагають в боротьбі з тривожністю».

Проте пані Ольга попереджає, що попри позитивний вплив мемів, їхнє споживання має бути в міру. Небезпека перенасичення жартами може викликати крайній ступінь захисту психіки, або призвести до такого елементу емоційного вигорання, як сарказм, або «чорний гумор». Такі жарти можуть зрозуміти не всі, а це може вразити чутливу психіку людини.

Окрім перегляду мемів для зниження стресу, Ольга Кукурудзяк радить повернутися до рутини, обмежити перегляд негативних новин, відпочивати та не забувати дбати про себе:

«По можливості, щоб не було почуття провини та відчувати себе корисним – робити те, що ви можете робити в тих умовах , де ви є: працювати, донатити, волонтерити чи інше. Спілкуйтеся з близькими, особливо з дітьми, говоріть про свої почуття та діліться ними між собою. Це дає сили, тому що спільні почуття єднають. Просіть підтримку та надавайте її. Разом ми — сила!».

Отже, інтернет-меми – наші рятівники від жахіть війни. Однак й таким заспокійливим можна перенаситися. Рівень стресу та тривожності можна знизити й іншими методами. Але все ж, за словами практикуючого психолога ЗНУ Ірини Марті: «Якщо слово — це зброя, то гумор — це щит. Щит, який допомагає захистити себе від стресу та зриву, який боронить психіку та дозволяє вистояти серед жахів війни та інформаційного тиску. Сміємося над окупантами, бо цей сміх діє як гостра, безжальна зброя, яка наближає нашу Перемогу. Сміємося та перемагаємо!».

Додатково психологиня Ірина Марті запропонувала наступні практики для зменшення відчуття тривожності та стресу:

1. Працюйте зі шкідливими думками. Думки  досить часто можуть викликати занепокоєння. Хоча ми не завжди можемо контролювати свої думки, ми можемо спробувати кинути їм виклик, якщо вони негативні або шкідливі.
2. Практикуйте «Заземлення». «Заземлення» — це термін, який використовують для позначення технік, які можуть допомогти нам зосередитися, віднайти відчуття “тут і зараз” та зупинити почуття тривоги, що набирає обертів.

3. Дихайте. Повільне та глибоке дихання може допомогти зберігати спокій і впоратися з тривогою. Спробуйте цю дихальну вправу:

• Зосередьтеся на диханні.
• Вдихніть через ніс і видихніть через рот. Старайтесь робити видих довшим та протяжнішим, ніж вдих.
• Покладіть руки на живіт.
• Спостерігайте, як ваші руки рухаються вгору та вниз під час дихання.

4.  Розслабтесь та потурбуйтесь про себе. Коли ви відчуваєте тривогу, зробіть щось що вас заспокоює та розслабляє.

5.  Визначте час дня, коли ви можете витратити 20 хвилин на розв’язання проблем. Якщо ви думаєте про проблему поза цим часом, запишіть її та поверніться до неї у відведений на це час. Це може допомогти скоротити час, який ви витрачаєте на хвилювання протягом дня.

• Ось послідовність, яка допоможе прийняти рішення та розв’язувати проблему:
• Визначте проблему та запишіть список можливих рішень.
• Виберіть рішення з цього списку. Якщо вам важко вибрати рішення, скористайтеся списком «за і проти» кожної зі своїх ідей.
• Розбийте своє рішення на невеличкі кроки та завдання.
• Дійте.

6.  Уникайте уникнення. Коли ситуації викликають у нас тривогу, виникає спокуса уникнути їх. Хоча, на перший погляд, це має сенс, проте не завжди корисно. Насправді така прокрастинація може підтримувати та посилювати нашу тривогу в довгостроковій перспективі.

   Якщо завжди уникати незручних ситуацій, ми стверджуємось, що вони надто складні для нас, щоб з ними впоратися. Таким чином ми продовжуємо відчувати тривогу. Але якщо наважитись зіткнутись з неприємністю, то можна зрозуміти, що нам під силу впоратися, або що ситуація не така погана, як ми собі уявляли. Це може зменшити  занепокоєння.

   Замість того, щоб уникати ситуацій, які викликають тривогу і стрес, спробуйте протистояти їй. Почніть із написання списку ситуацій, які викликають у вас тривогу. Згрупуйте їх: ситуації, які викликають у вас невелику тривогу, середню тривогу та сильну тривогу. Спробуйте взятися за найлегші. Вирішивши їх, у вас з’явиться відчуття контролю та сили почати працювати зі складнішими.

7.  Ведіть щоденник. Туди варто записувати ситуації, з якими ви стикалися, і те, наскільки вони вас тривожили. І як ви з ними справлялися. У майбутньому ви можете озирнутися назад і порівняти, наскільки ви відчуваєте тривогу в цих ситуаціях до та після того, як кинули їм виклик.

Вероніка Христіч

Читайте також: Експрезиденту США Трампу загрожує вʼязниця через знайдені в нього секретні документи

Хочете бути в курсі останніх подій в Україні та у світі, слідкуйте за нами у Фейсбук та на каналі Telegram